Довгий і нудний текст, який крутиться в моїй голові вже 11 років

2006 року я працював в прес-службі Запорізької обладміністрації. Якось до нас в область приїхала делегація із якогось регіону Литви. Я працював тоді на зустрічі цієї делегації із заступником губернатора, зараз вже не згадаю прізвище, колишній комсомольський вожак чи щось таке. “Комса”, коротше кажучи. І от він під час зустрічі так пафосно розказує литовцям про те, що, мовляв, ми запускаємо проект екологічного моніторингу, буде така система, збиратиме всі дані, датчики по місту, бла-бла-бла. (По-моєму, так ніхто нічого і не запустив.)

Литовці так скромно і ввічливо реагують – мовляв, да, це дуже правильно, ми таке запустили 10 (чи 12, не пам’ятаю) років тому, і вже маємо результати.

І отут я почав здогадуватися. Здогадуватися, що все не так просто. Що Україна реально відстала країна. Від Литви. Не від Німеччини чи США, а від Литви. На 10 років. В такому простому питанні, як контроль над заводами. І почав слідкувати за оцим от українським відставанням. А вони ж, ці точки, маркери – дуже чітко проявляються. Треба просто за ними слідкувати.

Так от, любі мої, 11 років я за цими маркерам слідкую. І розумію, що страшне не саме відставання, як таке. Хоча і воно, безумовно, теж. От Російська імперія. При всій своїй відсталості, зав’язаній на певних суб’єктивних і об’єктивних факторах – вона все-таки була частиною тогочасного світу. І, як уміла, так і розвивалася. Але дійсно – розвивалася. Був і чудовий проект “малих справ”, земства, була столипінська реформа, був стрибок в машинобудуванні і інфраструктурі (той же Транссиб). Звісно, Росія ніяким економічним лідером ніколи не була. Але на 1913-й рік це була досить пристойна, у порівнянні з деякими іншими європейськими країнами, держава. (Почитайте про Іспанію початку минулого століття.) І якби вона просто розпалася, як Австро-Угорщина, і кожна з частин, ставши незалежною країною, розвивалася собі далі – це був би такий нормальний буржуазний простір другого ешелону. Не без заскоків, але і без якоїсь унікальної придуркуватості. Та сталося не так, як гадалося. До влади прийшли більшовики.

Я зараз не буду про політичну складову тих років – лише про економічну. Якось, кілька років тому, я сказав своєму батьку: “Розумієш, от те, що зараз робиш ти – це все мав робити твій прадід. Це він мав розпочинати фермерське життя. А ти був би уже банальним черговим членом цієї фермерської династії. Ти працював би уже в стабільному економічному суспільстві, у тебе в руках були б уже налагоджені і відпрацьовані десятиліттями скілли. Ні, ти, звісно, щось би міняв, підганяючи під сучасний лад – але в цілому система була б уже давно побудована до тебе”.

А совок цей повільний, кривуватий, але поступ знищив. І тому 1991-го – фактично трохи раніше, деякі “капіталістичні” галузі почали розвиватися ще при Брежнєву – все довелося починати навіть не з точки-1913, а раніше. І це при тому, що інші країни, яких не накрила більшовицька чума, розвивалися. Згадайте ту ж Іспанію – яка, перехворівши на соціалістичний (а почасти і анархічний) республіканізм в 30-х роках, виправилася (не без крові і жертв, так; але теорію повернення кульки ніхто не відміняв; є така, значить, історія – от перед вами дошка, яка стоїть під нахилом, на ній намальована пряма лінія, ви пускаєте по ній кульку, але не по лінії, а вбік. Коли кулька тільки покотилася – скільки сили вам треба витратити, аби повернути її до прямої? А коли кулька котиться 10 секунд, 30, хвилину, годину? Припустимо, у вас безкінечна дошка. Скільки треба витратити сил, щоб повернути до прямої кульку, яка вже годину котиться вбік? Отож) і почала розвиватися і наздоганяти головні країни Європи.

А ми це почали робити тільки 25 років тому. І то – більше формально, ніж фактично. Історія із еко-моніторингом це прекрасно ілюструє. Ми уже відставали від околиці ЄС на десятиліття – і, замість того, щоб увімкнути додаткові потужності (бо відставання треба ж компенсувати), ми, навпаки, відпустили педаль газу. Можете уявити собі, наскільки ми тепер відстаємо від тієї ж Литви. А від Німеччини? А від Швеції – яка переробляє 99% свого сміття і ще й імпортує на свої заводи сміття сусідів. Зауважте – вони не будують заводи, не побудували, вони їх давно експлуатують і дійшли уже до такого рівня, коли свого сміття просто не вистачає для їх функціонування. А у нас про такі заводи навіть розмов немає. Згадайте історію львівського сміття – питання тільки в тому, куди його вивезти. Тобто як знайти місце, де його можна без особливих проблем (для себе, не для середовища і людей) повикидати. Порахуйте самі це відставання.

І так у всьому, не тільки у економіці. Ви думаєте, в політичній історії США не було брудних виборів? Почитайте про те, як президентом став Ратерфорд Гейз. Там армія була задіяна, армія! Чого навіть у нас не було – не те що на виборах, а й на Євромайдані. Але! Ці вибори відбулися 1876 року. За 128 років до Помаранчевої революції. 128. Оце і є приблизне відставання України від США в політичному питанні. Та й то – у них уже тоді була по суті двопартійна система, якої у нас ні 2004-го, ні зараз не існує.

Повторюся – саме по собі відставання це не критично. Японія початку минулого століття, Китай часів Мао – і нинішні ці країни. Порівняйте їхній поступ. Та що там далеко ходити – Польщу на наступний день після обрання Валенси і нинішню. (Ну, нехай не нинішню, а на останній день президентства Коморовського.) Відставання можна подолати. Навіть колосальне. Питання в двох речах – часі і зусиллях. І ще в одному – в менталітеті.

І це “ще одне”, по-моєму, ключова величина. Яка стоїть на перешкоді усьому. Один із найяскравіших прикладів – до початку анексії Криму і війни на Донбасі переважна більшість українців продовжували жити в форматі “братських народів”, тобто жити брехливою совковою агітацією. (А багато хто живе і зараз – після тисяч убитих.) Тобто потрібен був такий могутній поштовх, аби змінити цю, досить очевидну в своїй брехливості ще за совкових часів, річ. А який поштовх потрібен, щоб змінити економічну свідомість народу? (Хоча б його половини.) Падіння на саме дно? Вже проходили, на початку 90-х. Чим все завершилося? Поколінням нинішніх олігархів – і тих, хто начебто проти них, але насправді лише тому, що хоче зайняти їхнє місце, як оті от “анти корупціонери” з їхнім бородатим знаменом Сірожою.

Що має статися, аби економічне, а зрештою світоглядне відставання України скоротилося? Іспанія пережила це через авторитаризм Франко і фактичну ізоляцію, яку потім змінило покоління молодих економістів-технократів. Та й то порівнятися із головними європейськими монстрами Іспанії все одно не під силу. Але принаймні це не Албанія чи Україна. (А ситуація в Іспанії на початку минулого століття була чи не гірша, ніж в тій же підросійській Україні.)

Отже, як на мене, потрібно дві речі – потужний поштовх і такий же ривок. Перш за все, у свідомості еліт. І, безперечно, суспільства. Бо інакше… Інакше ми бачимо в Африці. Де – світ все-таки глобалізований – є такі самі блага цивілізації, як і у нас, як і в Німеччині, ті ж комп’ютери і ТБ, і таке інше. А люди серуть на пляжі. Просто – беруть і буквально серуть в пісок, прямо привселюдно, а потім заривають своє гівно.

Так і у нас. За великим рахунком, чим відрізняється зараз побутове життя українця і німця? Супермаркети, автівки, комп’ютери, “хендіки” (мобілки) і таке інше – є що тут, що там. Якісь деталі – але в цілому особливої різниці ж немає. Але у них чомусь чистота, порядок і мінімум корупції, а у нас засрані вулиці, стрибання в різні боки і єдине бажання (причому у всіх) – накрасти побільше грошей і заникати в трилітрову банку. І оце відставання, яке прекрасно ілюструється банкою судді Чауса – хтозна, чи взагалі можна скоротити…

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s