Чому українське село має вимерти

Були ми, значить, в селі. Вийшли увечері на прогулянку. Мама таку моду взяла – по вечерах витягувати батька на прогулянку селом. Бо зима, сидять сиднем, треба ж якесь фізичне навантаження. Ну і ми, відповідно ж, вийшли, прогулялися мало не до сусіднього села, кілометрів зо п’ять намотавши. Прогулювалися і розмовляли. Як завжди, про все на світі. І в першу чергу про село.

От іду я селом і дивлюся. Дивлюся, що хати пустішають. Причому такі, добротні хати, не тільки розвалюхи. От, наприклад, є у нас на “тій вулиці” (ми так називали завжди – “наша вулиця” і “та вулиця”; ні, назви є, але хто їх там знає – крім мене; наша вулиця – Миру, а та була скількись там років чи Рад.України чи Жовтня, а зараз перейменували не знаю, в що) будинок. Там жила велика така сім’я, троє хлопців у батьків. Батько, правда, давно спився і помер – художником же в селі працював, а той, хто в селі жив, знає, що більших алканів, ніж художники, в селі немає. Ну просто у них роботи на пару годин в місяць. А увесь інший час що робити? От він і бухав…

Але хлопці такі, тямковиті і роботящі. Одного я вже не застав, він здорово старший за мене, а двох харашо знаю. Вони зараз фермерствують, ну, як “зараз”, давно. Набрали землі, біля двору техніки стоїть повно. Але жити вони тут уже не живуть. Тут мати собі живе за звичкою, ну і типу сторожує. А вони переїхали в райцентр. І кожного дня звідти їздять до себе на роботу – 15 кілометрів, кхапєйкі.

Так от, кажу я мамі – взагалі-то це ідеальний варіант. Бо тут, в таких маленьких селах, як наше Раковське (оте комуноїдне Зелене я не признаю, і дід мій так називав, і батько, і я так кажу, а те, що красно пузі поміняли історичну назву – на честь першого поселенця Касіяна Раковського названий хутір був – на безлике і тупе Зелене, то хай гуляють лісом), смислу немає. І ніколи не було. Хіба коли люди сюди переселялися заради землі, в 20-х роках минулого століття. Але, якби не ті кляті СОЗи-ТСОЗи, а потім колгоспи, тут би тих сіл не було. Були б невеличкі хутори. Просто тому, що економічно невигідно жити в таких селах. Вигідніше, як оці от хлопці – жити в нормальних населених пунктах, а сюди, на поля, просто приїздити і працювати.

Але совок своїм колгоспним рабством все це перекроїв. Тоді ж шо вартувало той же магазин чи клуб побудувати – гроші ж нещитані. А тепер клуб стоїть без опалення вже років 15, розвалюється, бо нікому не потрібен. І якби не колгоспний лад – його б, може, і не було. А так є. І додихає. Як і село в цілому. І правильно, що додихає. Бо отак понатикать сіл через кожні три кілометри в місцевості, де є тільки земля і більше нічого – це безглуздя. І нинішні реалії це чудово демонструють.

Ну, є земля, да. Хтось, як мій батько, обробляє свої паї – і щось має, не великі гроші, але не бідує. Хтось, але таких небагато, набрав чужих паїв (все чесно, в оренду) чи там фермерствує. А більшість валяє дурака. І ще дітей рожає. У нас зараз не новина, що 4-5-6 дітей в сім’ї. Раніше такого не було, може, коли батько мій малий був – а при мені не було. А зараз знову. Бо ж гроші платять. Але що це за сім’ї, які там умови – можете уявити. Я он розказував, що “оце був би колгосп, заставили б старшого сина вивчитись, і робота була б”.

Який смисл в житті цих людей тут, в селі, де немає ніякої роботи? Не знаю. А от якби замість цих 50 чи 70 дрібних сіл в районі було 25, але крупних, з відповідною інфраструктурою – то і робота була б. Наприклад, в супермаркеті. От в райцентрі він є, будь ласка. І райцентр невеличкий, там нещасних 5 тисяч живе. А всього в районі – 16. Тобто більше 10 тисяч розкидані по отаких додихаючих селах. А були б ці 10 тисяч в 10 селах – уже б зовсім інша ситуація. Бо коли люд скупчений так, то можна і супермаркет невеличкий поставити, і якесь виробництво організувати, бо осьо всі ж, поруч. А земля – вона і є земля, нікуди не дінеться. Нашо зараз, в 21-му столітті, жити отак прямо біля неї?

До речі, навіть тоді, в 20-х роках, у людей не було землі біля хати. Навіть городів, як зараз. Біля хати у кожного господаря був свій власний маленький тік. А земля під городину і зерно була чортіде – за тодішніми транспортними мірками.

Так от, думаю і кажу далі я, оце от “дрібносільство” – воно шкодить і в інших моментах. Я вже писав про те, що моя рідна школа зараз – це рівень, нижчий, мабуть, за церковно-приходську школу початку минулого століття. І числиться там учнів з 40. Саме числиться – бо реально ходить ще менше, а записали, щоб школу не розформували. Слава Йсу, що хоч 10-11 класи скасували – і тепер діти хоч 2 роки в більш-менш нормальних умовах поучаться. А взагалі-то, я про це не раз казав, такі школи треба розганяти ік чортовій матері. І їх має бути 4-5 на такий район, як наш.

Єдина проблема у всьому цьому – що ти ж хати не візьмеш і не подзвигаєш по землі докупи, щоб нормальні великі села організувати. Тобто отак і будуть ті радянські покручі доживати, поки не вимруть повністю або залишаться у вигляді хуторів (чим вони і були до колективізації!). А люди повиїжджають в райцентр чи інші великі села. І там потихеньку буде і інфраструктура розвиватися, і виробництво – все те, що і мало б робитися, якби не совок і колгосп.

Тобто фактично совятник просто зупинив розвиток села на сто років. Це формально – а фактично ще й більше, бо люди, як ви бачите із прикладів про “оце був би колгосп”, мутірували із господарів у халявщики. І навіть такі, у кого по 40 гектарів землі – ті теж мріють про повернення колгоспів, бо там можна було бути начальничком і з барсєткою походжати по тракторній бригаді та з комори колгоспної… ні, не красти, а просто набирати скільки і чого собі треба, а тут треба працювати. Пра-цю-ва-ти.

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s