“А мені норм” і “А ти хто такий”

Історія з театром на Подолі мені особисто запам’ятається двома моментами

По-перше, тим, як безграмотне у більшості своїй фейсбучєство (безграмотне в архітектурі, про неї конкретно зараз мова) побігло коментувать і обсуждать те, в чому нічого не петрає. Ні, я зустрічав кілька більш-менш адекватних, з як мінімум поверховим знанням матчасті – але в цілому це треш, угар і Соломія. Все це, звісно, ржачно – якщо не згадувати, що вони і на вибори, скоріш за все, отак от ходять.

Я от не знаюся на архітектурі – і не лізу коментувати всерйоз. Написав “мені норм”, пару жартів кинув знехотя – та й по всьому. Ну бо шо тут обговорювати насправді, якщо ти в цьому спеціаліст, як свиня в пальцинах. Но нєт, справжнє фейсбучєтко завжди знайде привід продемонструвати рівень. Ну та Бог з вами, ви своє болото найдете. Мене інше зацікавило.

От тут в коментах, не у себе, звісно ж, побачив такий заклик, що, мовляв, “валіть в свій Ірпінь і там рассуждайте про архітектуру, а в нашому Києві нічого тут”. Воно-то звісно так, але трошечки не так. Я от шо собі подумав.

Україна, як відомо, країна до біса централізована. Що в часи УРСР, що нинька. Це навіть ілюструвати прикладами не хочеться – прокатайтеся із Запоріжжя до Чернівців поїздом не через Київ, ага. І це так, до слова прийшлося. Так от, думаю я собі. В Київ, через оцю от тупу централізованість нашої благословенної країни, стікається величезний шмат бабла. На цей шмат бабла, власне кажучи, Київ і може собі дозволити і пятоє, і дєсятоє, і все таке інше.

Так може ви сядете на сраку і закриєте рота про “наш Київ”? От коли б він був столицею на кшталт якогось Вашингтона (чи переважної більшості столиць американських штатів) або Канберри – отоді да, отоді можна було б розказувати про “наш”. А в тому форматі, в якому ми існуємо – на щастя чи на жаль, я не розбираюся, – Київ це, вибачте за пафос, надбання всієї України. І обговорювати якісь його питання і проблеми (крім там метра на Троєщину, скажімо) мають право усі.

Це ж як “Динамо” радянських часів. Особливо епохи Лобановського (до речі, треба на фільм сходити, щоб скласти власне враження). Повигрібають кращих із кращих з усієї Україні – скільки там в золоті роки уродзонних киян грало в складі? – а потім “кієвлянє” ходять, носи позадиравши, мовляв, он яке у нас “Динамо”, не те що ваші колгоспи. У вас, аякже.

Розумію, що така позиція – не константа, але я отак от бачу. В форматі централізованої країни, країни, де все чи майже все робиться через жопу одне центральне місто – “привласнювати” його троха тупувато і бикувато.

ЗІ. Перенести столицю і всі фінансові потоки, а також залізничні маршрути, нові автомагістралі і все-все-все в центр України. Кропивницький, скажімо. (У Вінницю не можна – кордон поряд.) Це якраз для всієї країни буде корисно – бо якось тупувато їздити з півдня на захід через північ. І от тоді ми похохочєм.

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s