Пока в Києві мітінгують єбанати, а в Москві главєбанат лежить у Мавзолєї трупіком, розкажу вам одну історію із запорожськой жизні.

Знач, розказує мені дружина (пересказую своїми словами).

– Їду, я, значить, додому. Одвезла Богдана в школу і на траліку качу додому. Звернула увагу, шо водітєль оголосив остановку по-старому (“Ульянова” чи шо). Тута одна тьотка, така, в годах уже, за 50 точно, яка стояла неподалік від водітєля, робе йому зауваження, шо, мол, вопщє-то такой вулиці – і соотвєцтвєнно остановки – уже ніхуя нема, називайте правильно. А він їй і отвічає…

А отут я вам дам можливість поугадувать його отвєт. Но ви всьо равно ж хуй угадаєте 😉 Ладно, кого заєбе, осьо вам правильна відповідь, написана білим по білому – виділите, побачите.

А ви ж тоже па-русскі разгаварюєтє!

Поняли блядь в чом прикол? Чи й дальше будете іграть в ігру “Артілєрія бьйот по своїм”?

Сука, вам уже на голови блядь сруть і пригаварюють – а ви все ще йобнуті. Я просто поражаюсь то лі дебілізму, то лі хуййогозна чому. Прямим текстом говориться – причому самим цими уєбанами – шо рускєй язик, есесесер, рускєй мір і вся ця поєботіна це одне неразривне ціле. А ви іграйтеся в права людей, а хулі ж, странє ж нічо не угрожає, правда?

– І, знаєш, я помітила, шо дуже дахуя водітєлів отак от об’являють, хто як хоче.

Вот блядь з кого декомунізацію треба начинать!

І кстаті вводить плату за проєзд для пенсів. Бо сука тралєйбуси возять воздух. А, нєєєє – вони не воздух возять. Вони возять лохторат йобаной Свьокли, баби Юлі, підара Ляшка, жопних блох і прочого гавна, яка любе попиздіть цим дегенератам у вуха.

Нахуй блядь бесплатний проєзд вообще. Ідіть блядь работайте або сидіть дома. (Кстаті, половина пенсіонерів якраз на работу їзде. В придачу до пенсії. І замєтьте – бесплатно їзде. Нахуя? Сильно багата страна у нас? Сасіть хуй!) Заєбала ця страна вєчной халяви…