Ще один приклад того, що літературна мова – явище штучне. А також про глупство “русскомірцев”.

Днями бачив пости (так й так періодично трапляються) про те, що, мовляв, українську мову намагаються засмітити невиправданими запозиченнями із західноукраїнських діалектів. “Качумай свої галіцизми”, сказав у своїх “Блєску і ніщєті підарасів” Митець. Тільки, звісно, культурно і цензурно. Але суть була саме таке.

“У Лізі чемпіонів немає слабких команд в принципі” – сказав про старт в єврокубках СаШо. Як це ще він не додав за давньою звичкою – “як казав Валерій Васильович”…

Буде тур – будуть і глядачі. Про них традиційно і говоримо. Попередній огляд – тут.

Свіжі рейтинги в президентській гонці нашого “старшого брата”.

Якщо не зупинить механізм, запущений нинішньою владою.

Або про мову як “штучне  явище” і професійних філологів як “експертів”.