Мовні казуси. Про німецьке Полісся та фламандський Донбас

Ще один приклад того, що літературна мова – явище штучне. А також про глупство “русскомірцев”.

Є в Дюссельдорфі такий райончик – Бенрат. Колись був окремим містом, але 1929-го його приєднали до столиці федеральної землі Нордрайн-Вестфален. Це колишнє містечко (15 тисяч жителів) увійшов в історію німецької лінгвістики за назвою однієї з ізоглос – “Лінія Бенрата”. Он вона, на малюнку, позначена червоним. Лінія ця означає, що на північ від неї, в нижньонімецькій мові дієслово “зробити” звучить як “maken”, а на південь, в верхньонімецькій – “machen”. (Ну, як у нас, наприклад, “робить” і “робит”.)

Кожен, хто знає чи вивчає німецьку мову – в курсі, що “зробити” перекладається “machen”. Це тому, що літературна мова сформувалася на базі верхньонімецьких діалектів (їх часто називають мовами, бо вони – верхньо- і нижньонімецька – суттєво відрізняються). От так склалося. А якби склалося інакше, і базою для літературної мови стали нижньонімецькі діалекти (Гамбург, Бремен та інші північні міста) – зараз би вона звучала інакше. І школярі писали б не “machen”, а “maken”. А причини вибору діалектної бази для створення “стандартної мови” (у німців літературну так і називають – Standardsprache) бувають найрізноманітніші. І дуже часто до самої лінгвістики не мають ніякого відношення.

Але “maken” не пропало. Залізьте в ГуглТранслейт, напишіть там “Зробити” і перекладіть на нідерландську мову. Ага? 😉 А все це тому, що діалекти нинішньої нідерландської (в Бельгії її часто називають фламандською, за назвою нідерландськомовного регіону, Фландрії; до речі, можете сходу назвати подібну історію з назвою мови із однієї з найбільших країн південної Європи?) з’явилися на світ і “росли” десь до 500-го року вкупі із нижньонімецькими. Отак і вийшло, що в своїй літературній мові слово не знадобилося, зате функціонує в сусідній. Думаю, на українському Поліссі можна знайти аналоги цьому явищу.

І ще, що хотілося додати до історії з нідерландською-фламандською мовою. Оскільки мова ця по суті одна й та сама – то 9 вересня 1980-го року Нідерланди і Бельгія заснували спільну Нідерландську мовну спілку. Для того, аби разом працювати над мовою, її правописом, словниками, проводити спільну мовну політику і т. ін. Так от до чого я веду. Якби у московитів було більше масла в голові – то вони б десь у часи Януковича (або ще й при Кучмі) провернули б подібну операцію – мовляв, у вас русскій язик теж функціонує, тож давайте разом працювати в цій царині. І це був би перший – але далеко не останній – крок до офіційної двомовності в Україні. Бо ж, оскільки наші учені, по суті наша держава, брала б участь у подібній мовній спілці – то це означало не що інше, як офіційне визнання московитської мови в Україні. Ну, а далі все відбувалося б автоматично – визнали мовне явище, працюєте над ним разом з нами, тож надайте йому відповідний (себто аналогічний з нашим) статус.

От і все. І мали б ми кілька декоративних українських норм в московитській мові – а за це отримали б другу (а по суті першу) державну мову. Але! Оскільки московити не тільки дурні, а й жадібні (як би це вони з кимось поділилися своєю мовою), вони вирішили зайти з іншого кінця. Не “московитська мова – не тільки наша, а й ваша”, а “всі, хто говорять московитською мовою – наші люди, а, значить, і наша територія”. І за це тепер розплачуються. Бо такий тупий підхід рано чи пізно призведе до витіснення московитської мови в Україні на маргінеси – саме тому, що вона ЧУЖА, і не просто чужа, а агресивно, войовничо чужа.

А Нідерландам такі вибрики були ні до чого, вони з себе третій Рим не корчать. І Фландрію, цей “нідєрландскій мір”, захищати від страшних валлонів не збираються. От і живуть собі тихо-мирно, а не як ці божевільні з околиці Європи. Ну, та нам ще й краще, що ніхто з кремлівських посіпак до цього не додумався – їх недолугих мізків вистачило лише на закон Колісниченка-Ківалова, який рано чи пізно зникне з українського законодавства.

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

w

З’єднання з %s