Про риб у ОХМАТДИТі і мізки в головах

Ні, срач як такий мене не цікавить в принципі. Я тут живу вже 37 років і прекрасно знаю, як зовьєтіше піпол уміє сратися. От якби цей піпол навчився шукати і (головне!) знаходити компроміс – отето був би номер. А так – нічого дивного, нового чи сенсаційного. Ви на базар сходіть чи в фейсбук. Там такого добра, як гімна за банею. Я про інше.

Мене більше цікавить логіка і мотивація подій ДО початку срачу. От ця художниця – вона де живе? В якій країні? В якому році? Ні, понятно, що вона русскоязична – у нас за це не карають, ми ж не Московія. І що вона, можливо, росіянка етнічна – це теж ненаказуємо, бо як можна карати людину за гени? І навіть те, що вона, можливо, фанатка не просто русской літератури чи там культури, а “руського міра” в найгіршому розумінні – я допускаю. Що, у нас таких немає? Та повно. Але!

Ти для кого малювала тих рибок? Для себе? Ні. Якби для себе – то у себе вдома. А тут – в дитячій клініці. В громадському місці. Ну треба ж якось думати, що ти робиш цю роботу для когось. На люди. Публічно. І що у випадку, який ми мали – російські назви тих рибів, реакція буде відповідна.

Те саме стосується керівництва закладу. Вони теж живуть у паралельному світі, а сюди тільки в день зарплати до банкомата прилітають? Ну от як можна було не подумати над фідбеком? Чи вони не знали, що буде там накалякано, і не бачили, що там накалякано? Гм. Ну, якщо в паралельному світі…

Щодо ж того, як ситуація розкрутилася – то єдине, що я можу сказати, що всі ці срачі яйця виїденого не варті. Треба було відразу катати скаргу, в першу чергу на керівництво лікарні. Хоча, знаючи наші совкові правоохоронні органи… Пам’ятаю, чи вже тут, де нині живемо, чи десь в іншому місці, був якийсь такий не дуже адекватний елемент в під’їзді. І я на нього стуканув в мєнтуру. Дак вони на голубом глазу – “А ви з ним поговорілі?” Нормальні такі штріхи. Ви тут взагалі нашо зарплату отримуєте? Якраз для того, щоб не я чи хтось інший “гаваріл”, бо ясно шо ми будемо послані далеко і прямо, а саме відповідні держструктури. На то вони взагалі-то і існують. Точніше, в нормальних країнах існують…

А фініта історії нормальна. Так і має бути. Не тре плутати приватне і публічне. І ще одне – якщо ти робиш якусь річ не для себе, а для когось, думай головою, а не задовольняй свої амбіції. Амбіції? Намалював картину, підписав хоч московитською, хоч суахілі, пішов на Андріївський і продавай.

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s