Флорида-2000: wildest election in history

16 років тому в США відбулися чергові президентські вибори. Вибори, долю яких вирішило трохи більше п’ятисот виборців одного південного штату.

Флорида – як і інші штати, що складали Конфедерацію – традиційно була оплотом Демократичної партії. Нагадаю, що за відміну рабства виступали республіканці, а демократи  якраз це діло дуже підтримували. Тому після поразки у Громадянській війні рабовласницький південь виражав свою позицію отако.

З 1880-го до 1952-го кандидат від демократів програв Флориду лише одного разу – 1928-го республіканець Герберт Гувер набрав там 56,8%, а демократ Ел Сміт – 40,1%. А далі почалася ера республіканців. 1964-го Ліндон Джонсон випередив Баррі Голдвотера на 2,3%, потім була перемога Картера 1976-го – на цьому і завершився успіх демократів у Флориді. Та й взагалі південь перефарбувався в червоний республіканський колір. Не в останню чергу через те ж расове питання. Наприклад, губернатор Алабами Джорж Воллес, який виступав за сегрегацію, і конфлікт якого із федеральною владою показано навіть у фільмі “Форрест Ґамп”, 1968-го виграв п’ять південних штатів – і це не будучи республіканцем, а балотуючись від рік як створеної Американської незалежної партії! Успіх Воллеса став останнім для третіх сил (ще 1972-го один “недобросовісний виборник” з Вірджинії віддав голос за лібертаріанця Джона Госперса).

Але ми повертаємося до Флориди. 1992-го Білл Клінтон просунувся на південь, вигравши відразу кілька штатів. Але Флорида встояла. Будучи чинним президентом, Клінтон 1996-го таки взяв Флориду – не в останню чергу завдяки Россу Перо, набрав в цьому штаті потужні 9,12%. Гіпотетичне додавання цього результату до показника Боба Доула – обходило б результат демократів. Звісно, це все умовно, та все ж.

Отже, в кінці минулого століття південь – і Флорида зокрема – почав повертатися від республіканців до демократів. І от прийшов час виборів-2000. Які увійшли в історію своїми постелекторальними розборками – і саме через Флориду.

З 23-х виборчих округів (нагадаю, під президентські вибори ніхто спеціально округи не нарізає, як у одній дуже європейській країні, та й взагалі таких махінацій немає – одним словом, використовуються округи, за якими обирають представників до Конгресу) 15 виграв Буш. (Точніше, пара Буш-Чейні. В США обирають пару “президент – віце-президент”. Причому формально обирають окремого одного і іншого. По факту голосують однаково.) 8, відповідно – Ґор-Ліберман. Але! Після голосування виявилися дві дуже важливі речі.

Перша – загальна перевага Буша над Ґором (тут говоримо про голоси колегії виборників) мінімальна – 271 голос виборника проти 266. Друге – в деяких штатах перевага одного кандидата над іншим на прямому голосуванні так само мікроскопічна. Наприклад, в Нью-Мексико демократи виграли у республіканців – 466 голосів. Що складало 0,6%!

Але Нью-Мексико виграв той, хто програв вибори в цілому – тому на цей штат ніхто не звернув увагу. А от у Флориді виграв Буш, і саме це (а також цілих 25 голосів виборників – при 5 загальної переваги республіканців) змусило демократів запустити механізм оскарження результатів виборів у цьому штаті. Тепер уважно подивіться на цифри.

Загальна кількість голосів, яку набрали кандидати у Флориді – 5 963 110.

Результат Джорджа В. Буша – 2 912 790, або 48,847%

Результат Ела Ґора  – 2 912 253, або 48,838%

Різниця між результатами Буша і Ґора – 537 голосів, або 0,009%!!!

Для прикладу, кандидат у Флориді (кандидати можуть бути представлені не у всіх штатах; США федеративна держава, не на словах, а на ділі), який набрав найменшу кількість голосів – це представник Соціалістичної робочої партії Джеймс Гарріс. Так от – він, зайнявши 10-е місце, набрав 562 голоси! А загальна кількість не-демократичних і не-республіканських голосів – 138 063.

А тепер я зроблю паузу, а ви “зацініть красоту ігри”. Тобто на якій тоню-у-усінській ниточці висіла перемога Буша-молодшого. А заодно ось вам заголовок Time.

Думаю, тепер ви розумієте, чому оголошення результатів виборів у штаті Флорида затягнулося більше ніж на місяць! І тільки о 10-й вечора (за східним часом) 12-го грудня – голосування, щоб ви розуміли, відбулося 7-го листопада – Верховний суд США (7 голосів “за” – 2 “проти”) прийняв рішення, що вирок Верховного суду Флориди про загальний перерахунок голосів по штату є неконституційним, а результат (5 “за” – 4 “проти”) має залишитися таким, яким він був підрахований першопочатково, бо до крайнього строку, завершення 12-го грудня, він не може бути повністю перерахований.

Так завершилися ці “найскаженіші вибори в історії”. Які стали четвертими в історії США, коли переможець набрав меншу кількість голосів, ніж той, хто програв. Але про це ми поговоримо в наступному матеріалі.

Advertisements

2 thoughts on “Флорида-2000: wildest election in history

  1. […] Бачите – Клінтон і так виграє. Тож, якщо ці опитування відображають реальний стан електоральних уподобань – Флорида не стане ключовим штатом, як 2000-го, коли саме там, на “найбожевільніших виборах в історії”, долю президентських виборів 275-мільйонної країни вирішили – 537 голосів! […]

    Подобається

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s