Пшик МП

Нарешті ця хресно-гебешна хода закінчилася. Саме час подивитися на підсумки.

І що ж вона принесла виконавцям? Я маю на увазі не рядових зомбі-ходоків, а тих, хто все це проводив і контролював. Ну-у-у, очевидно, гроші. Знаєте, є така прекрасна виборча схема, коли політолухи та інші –олухи розводять кандидатів чи партії на бабло, імітують на кілька відсотків (можливо, якщо –олухи дуже чесні, то навіть на кількадесят відсотків) бурхливу діяльність, а всі інші гроші кладуть в свою кишеню. От у мене таке враження, що тут відбулося те саме.

Ну а що. Провели? Провели. Масовість забезпечили? Як мінімум на телеканалі «Інтер», який аж про 100 тисяч розказував. Лозунги про мир прокричали? Ще й як. Хунту налякали? Ну, будемо вважати, що Порошенко сю ніч в памперсі спав. В усякому разі, «Інтер», якщо треба буде, розкаже і не таке.

Але далі постає ще одне питання. Чи досягнув своєї мети замовник, який, підозрюю, сидить за порєбріком? Отут, як на мене, відповідь буде негативна. Ну, пройшли. Ну, пошуміли. Ну, в Лаврі потусувалися. І що? Що тут такого, заради чого треба було городити увесь цей город? Ні-чо-го.

Бо, очевидно, замовник розраховував на дещо інший вихлоп. Наприклад, на сутички. Бажано збройні. З кров’ю. І жертвами. Дивіться, яка цікава картина получилась би. Спочатку в українській столиці убивають журналіста (хто там розбиратиметься, що цей журналіст для України та її інфопростору майже нічого не значить, а чи не головним його маркером були стосунки із співвласницею УП). А через пару тижнів – криваве місиво під час «хресної ходи», безчинства націоналістів (а тут і до «нацистів» один маленький московитський крок). Красиво? Красиво.

А на практиці вийшов пшик. Чи то наші спецслужби спрацювали грамотно (чого не знаю, того не знаю), чи то виконавці так звикли халтурити, що вже ні на що толкове не здатні, тільки на безглузду показуху.

Але підсумок усієї цієї історії такий, що не відбулося нічого. Нічого поганого для України, нічого хорошого для Московії. На цьому про так звану «УПЦ МП» можна і треба остаточно забути. Вона – це вчорашній день. І чим менше про неї говоритимуть і писатимуть, чим менше ходитимуть на її територію (зрозумійте, ви ходите не до Лаври, ви ходите до товстопузого і хитросракого Павлуші, який до віри має таке саме відношення, як і асфальт біля лаврських воріт) – тим швидше ця кагебешно-феесбешна інституція зникне з України.

102baed0.jpg

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

w

З’єднання з %s