Розовий фламінґо в горішніх плавнях

Ще один цікавий момент із історії екс-Комсомольська.

Мало хто знає, але в цьому місті існує така собі аматорська команда “Фламінго”. Їй-бо, не брешу – ось сайт. Вони навіть і грають у рожевому, як заповідала їм Альона Свиридова. Ну не фільм же Джона Вотерса автори цієї назви дивилися. До речі, “пластикові рожеві фламінго – одне з найбільш популярних, в минулому, садових прикрас в провінційних американських містечках і селищах і одночасно символ поганого смаку”. Але то таке, у комсомольських свій погляд на смаки.

Ви вдумайтеся – “Фламінго” (Комсомольськ). Нормально звучить? Не шокує? Ага, і мені схоже на Акіліну фон Кауфман чи Аделаїду Сцикуненко. А їм, бачте, нормально. Ніяких рефлексій не виникло. Чому? З одного боку, совковим жлобам властива така тяга до ефектних, красивих слів, та й не тільки слів – Еллочку-людоїдку згадайте. А “Горішні Плавні” – це ж сєльскоє названіє, хуторянство какоє-то. Але, підозрюю, причина не тільки в цьому.

Ось дивіться, як розпочиналася історія цього ФК – “в 2008 году к успешному бизнесмену города Комсомольска, владельцу крупного текстильного предприятия,  Николаю Викторовичу Завалий, пришли пятеро молодых ребят”. Ну, тобто схема стандартна – бізнесмен дав грошей. І, як ви вже здогадалися, назвав команду на честь своєї фірми. Так-так, вона називається якраз “Фламінго”.


А тепер зверніть увагу на цей скрін. Бачите – тут спеціально виділені дані представництва в РФ. Тобто, скоріш за все, підприємство працює на російський ринок. А тепер спустимося униз по Дніпру і зупинимося на пристані міста Кам’янка-Дніпровська Запорізької області. Яке є одним із найватніших міст моєї області. Можливо, номером один у ватності. Там і антивоєнні мітинги були, проти мобілізації. Ну, і настрої там відповідні, це вже я, повірте, знаю.

Знаєте, в чому причина? Наприклад, в тому, що там багато переселенців з Московії, до речі, й російська мова у широкому вжитку – на відміну від інших райцентрів області подібного розміру (Мелітополь і Бердянськ я не рахую, але з тим же Гуляйполем очевидний контраст). Ось дані 2001-го року:

Етнічний склад населення району на 2001 рік був представлений наступним чином:

  • українці — 57,3%;
  • росіяни — 40,1%

Але це ще не все. Справа в тому, що Кам’янка-Дніпровська – це один із головних помідорних центрів України. Їх там кожен другий вирощує у промислових масштабах. А вгадайте тепер, куди ці помідори їхали у промислових масштабах? Правильно, в Московію. А тепер-то цей напрямок як мінімум притих. От тамтешні жителі і обурювалися через війну і розрив “братніх стосунків” з Московією.

Так от, думаю я собі (повертаючись до ФК “Фламінго”). Цей Микола Завалій – не просто собі бізнесмен. Балотувався в мери Комсомольська. Ось список Аграрної партії по місту

А ще в нього є своє ЗМІ, газета “Прозорий погляд” – невеличке, але менше з тим. Так от, думаю я собі – а чи не може тут бути кам’янко-дніпровської ситуації, коли якомусь персонажу війна і розрив зв’язків з Московією виявилися як серпом по яйцях? І це викликало відповідну реакцію?

Ні, те, що там і самі місцеві жителі можуть видати антиукраїнські речі – це нічого дивного. На всіх цих “містах при заводах (електростанціях, шахтах)” контингент відповідний, і в етнічному смислі також. Згадайте отого “заслуженого вчителя України Сергія Залізняка”, якому сяйнула прекрасна думка – “запропонував вважати назву «Комсомольськ» не похідною від «комсомол», а від слів: КОлектив Молодих СОціально МОтивованих Людей (Ь) Справжніх (Ь) Козаків”.

Ну, і ще один показовий момент. Ось ВК-група “Комсомольск на Днепре“. Почитайте, які там припадки на тему “Дєди називалі”. Внизу справа вказаний контакт адміна групи, звуть його Алексей Марченко. А тепер зайдіть до нього на сторінку і подивіться його дані. Якщо поміняє – ось я заскрінив:

Підбиваючи підсумки.

Так, звісно, у багатьох випадках спротив декомунізаційним перейменуванням – це інертність, лінь, нерозуміння і небажання бодай щось робити. “Хай буде, як було, аби не напрягатись і це нічого не коштувало”. Наші люди, як відомо, за копійку вдавляться – якщо це не на горілку чи ковбасу, щоб на гробках із’їсти.

Але певні випадки – це вже не схоже на банальну лінь, це видається певною організованою (чи й спонтанною, але) антиукраїнською акцією. Чи ж когось здивує те, що в Україні повно агентів сусідньої держави, які і зараз продовжують свою справу? Згадайте – в новинах регулярно мелькають повідомлення про затримання СБУ посібників терористичних організацій ДНР та ЛНР. А чому б тут не бути і менш очевидним, але від того не менш шкідливим для Україні персонажам? Ну, хоча б для того, щоб роздмухувати отакі от антигорішньоплавневські істерії. Комусь тут обламали кайф, хтось он із Москви працює. Отак і складаються в один пазл “общєствєнного мнєнія” різноманітні шматочки…

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s