Двомовність як проблема і гальмо декомунізації

Кілька слів про той момент, про який забувається під час обговорення всіх нинішніх перейменувань.

Не раз і не два довелося мені побачити аргументи на кшталт отакого от:

“Мне кажется, что важный минус переименований – превращение солидных названий в местечковые. Фонетический трабл. Вот был ДнепродзерджИНСК, а стало КаменсКОЕ”

Або просто обурення новою назвою – мовляв, што ето за “Гаришни Плавни”, болото какоє-то. І це справді проблема.

Проблема, яка заключається в тому, що люди підходять до української топоніміки із лекалами чужої мови. Приблизно так, як московити сміються із чеської лексики, забуваючи, по-перше, що ця лексика – чеська, а не московитська. І що voňavka – це чеське слово, яке для чехів звучить абсолютно нормально. А, може, і ненормально, але звучить. Але не для московитів. А по-друге, забуваючи, що прізвище їх футболістів, які колись грали в АПЛ, теж для англійців звучали не дуже – хоч Jerkoff, хоч Arshavin. Ну та своє, воно не смердить, ага.

Так само і тут. “Город нє может бить срєднєго рода”. “Город”, може, і не може – а “місто” цілком собі називається. Не вірите? А от я зараз вам покажу карту УСРР, Української Соціалістичної Радянської Республіки. 1932-го року (добре запам’ятайте цей рік).

Ану спробуйте знайти тут Артеміськ, Дніпропетровськ, Луганськ, Старобільськ, Зиновіївськ (нинішній Кіровоград). Знайшли? Ну як? Отож-бо й воно. (Можете ще й Азовське море знайти і столицю Кримської автономії.)

Якщо конкретний Луганськ погано видно – ось вам мапа 1929-го року.

А тепер згадайте про рік. Це не просто так собі рік. Бо 1933-го правопис української мови суттєво змінять, наблизивши мову до російської. Україною покотилися хвилі русифікації. Наслідки якої ми спостерігаємо і в оцих от моментах. Або в обуренні жителів “могучєго города Цюрупінска”, що йому, місту, вернули рідну назву Олешки. Бо ж московитською вона чомусь звучить як “Альошкі”. Хоча навіть на москвоВіці написано – “Поселение «Олешье» известно с XI века. По данным археологов, в этой местности росли лиственные леса. Славянами эти места назывались Олешье — от «лес». Отсюда и древнее название города Олешье, и более поздняя форма Олешки и Алешки (но не Алёшки)”. Тобто ми тут маємо не тільки нехтування історичною назвою, а й елементарну безграмотність.

А Кам’янське – це якраз та сама, “дорусифікаційна” назва, бо у нього не було наближеного до московитської мови назви. Кам’янське відразу перейменували у Дніпродзержинськ. На відміну від Луганського, якому просто не повезло з політичною історією СРСР. Бо ж якби Клімєнт Ворошилов не став членом антихрущовської змови, то місто так і називалося б до 1990-го Ворошиловградом. А, може, і до 2016-го (до речі, скоріш за все – Стаханова он не чіпали ж, тільки зараз повернули рідну назву Кадіївка). А так 1958-го Ворошилову пригадали свіженький бунт – і відібрали назву. Але правопис уже був “підмосковський”, ніяких “Дніпропетровське” і “Артемівське” на мапі УРСР уже не було. Тож і Луганське стало Луганськом. І тепер, очевидно, так і буде – бо наші мовознавці, які могли зачухатися цим питанням, як йєті, нібито існують, а доказів існування ніхто не бачив. Кам’янське ж замість Кам’янська повернуло собі історичну назву.

Про ситуацію з Горішніми Плавнями і говорити нічого. Безглузда і пуста назва “Комсомольськ” (навіть не “Комсомольськ-на-Дніпрі”, як було спочатку – тут хоч якась прив’язка до місцевості) нікого не лякала і не дивувала. А тут, бачте, “в болотє” вони будуть жити.

І при цьому московитська мова не має ніякого офіційного статусу в Україні, так. Не є другою державною мовою. Але продовжує впливати – навіть на такому рівні. От я й кажу, що для того, аби не розбиратися “Днипро” чи “Днепр” (я про назву міста) – треба просто вимести все це сміття з хати і перестати думати двома мовами. Бо, як бачимо, цей показний білінгвізм на практиці призводить до абсолютно необґрунтованих обурень і звинувачень. Нам своє робить, друзі. А як там московити будуть читати і писати “Горішні Плавні”, і різатиме чи ні їм око назва “Кам’янське” – це уже не наші проблеми.За свою мову нехай переживають самі. Можуть навіть залишити в ній старі радянські назви українських міст і сіл – як “Молдавию” і “Белоруссию”. Це їх святе право. А наше – називати наші міста, в нашій країні і нашою мовою так, як потрібно, зручно і красиво нам.

P.S. До речі, я в дитинстві, коли ще майже не знав російської – в школі ото хіба що вчили трохи, та якісь книжки читав – теж дивувався, чому “місто” називається “Дніпропетровськ”, тобто “він”. Он Запоріжжя ж нормально назване. Ну та я хоч над своєю, українською топонімікою задумувався.

P.P.S. У Анатолія Дімарова в повісті “Мадюдя” є діалог прямо про оцю от ситуацію з “болотом”. Тут дружина головного героя (русифікованого українця), чистокровна московитка, розмовляє з сином, що служив в Карпатах і одружився там із місцевою дівчиною, яка його дерусифіковувала, в тому числі й через ім’я їхнього сина:

— Как же вы его хоть назвали? — спитала ображено Надія Іванівна.
— Нормально,— зам’явся Вілен. Був уже капітаном, змужнів, роздався в плечах, мужчина — кров з молоком, хіба така могла бути йому до пари! — Нормально назвали.
— А все же? Или это воєнная тайна?
— Тарасом. — І одразу ж додав, немов виправдовуючись: — Там это очень распространенное имя.
— Господи, там!.. Она, небось, настояла?
— Почему… Мы вдвоем…
— Вдвоем! — фиркнула Надія Іванівна. — Вы бы его еще Ахмедом назвали!.. Хоть ты скажи что-нибудь! — Це вже до Миколи Захаровича, який стояв з таким виглядом, наче це він назвав онука Тарасом. — Хоть русским его записали? — Знов до Вілена.

Advertisements

10 thoughts on “Двомовність як проблема і гальмо декомунізації

  1. Пане Романе,не треба все узагальнювати.Згоден,що декомунізація має бути.Та змінювання назв міст на історичні – дуже добра справа.Але є випадки ,коли міста засновані при союзі,як Комсомольськ на Дніпрі.Так ,я згоден ,що треба змінити назву,але на таку,якаб відповідала місту.Хочаб місцевості де воно знаходиться.Горішні плавні для мого міста підходять так само ,як і Федір .чи Георгій до дівчини.Ні географічно ,ні історично,НІЯК!!!Назва мала бути пов’язана з назвою річки. Чому ввибрли Горішні плавні,а не надали якусь іншу назву для мене є одна відповідь. Просто зробити і поставити відмітку.Часи нові,методи совкові.Нажаль.

    Подобається

    • Холєра ясна, як ви вже всі задовбали! Ви і ваше довбане місто мали рік, РІК, на те, щоб придумати нову назву! Жителям Іллічівська не сподобалось «Бугове» — змогли зорганізуватись і обрати «Чорноморськ», ще й ВРУ проголосувала його найпершим, а у вас «методи совкові..», бачте. Люди в Горішних Плавнях совкові, а не методи в Україні.

      Вподобано 1 особа

  2. > І при цьому московитська мова не має ніякого офіційного статусу в Україні, так.

    Ні. Це відверта брехня. Автор не знає Конституції.

    > дивувався, чому “місто” називається “Дніпропетровськ”, тобто “він”.

    Про місто Львів автор не чув?

    Подобається

  3. 1. Взагалі, якщо уважно подивитися на карти України та Росії, стає зрозумілим, що таке формулювання питання – українською мовою назви міст мають бути середнього роду, тому що “місто”, а назви “мужского рода” – “‘это русизм, это русский язык” – це повна дурниця.

    Киів, Львів, Чернигів, Харків, Миколаїв, Иваново, Кемерово, Бологое, Самара, Пермь, Казань, Чита – можна швиденько знайти будь-які приклади. Тобто таке питання – як то кажуть, “высосано из пальца”.

    2. Корисно також згадати етимологію слів “місто”, “место”, “място”, “предместье”, “город”, “огородить”, “оградить” і так далі, а також згадати, яку назву має центр Праги і яку назву має найбільший замок у цьому центрі.

    3. Взагалі, спроба впровадити в життя тезу “в Україні має бути тільки українська мова” – по-перше, є порушенням закону, по-друге, вже призвела до громадянської війни. Розумні люди вже мали б навчитися, що не треба розхитувати мовне питання.

    Подобається

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

w

З’єднання з %s