Те, що окупованими материковими територіями зараз керує перший заступник керівника адміністрації президента Московії Сергій Кирієнко – це не таємниця. (Так-так, той самий, «младореформатор» і «кіндер-сюрприз» 90-х. Як змінюються люди. Якщо змінюються.) І, за великим рахунком, нецікаво. Ну, яка нам різниця, хто саме буде керувати Пєнісом Душиліним. Цікавою є мотивація Кирієнка.
Московитське емігрантське видання «Медуза» розповіло, посилаючись на джерела в кремлівській владі, про цю мотивацію.
Значить, Кирієнко взявся за Донбас, для того, щоб показати, що, по-перше, у нього є своя команда для керівництва таким великим регіоном. А по-друге – мовляв, «кіндер» хоче показати Путіну, що він може, уміє керувати цілим (ще й яким!) регіоном. І нібито цим планує зайняти неофіційне місце наступника Путіна.
В Османській імперії була така практика, коли шехзаде – син султана – відправлявся у провінційний санджак, де мав продемонструвати свою здатність керувати для початку регіоном, а потім уже країною. Так що нібито все й логічно. Але!
У вас уся країна, крім чотирьох міст – у повній сраці. А більша частина «сраки» – навіть не повна, а остаточна. Ну візьми і покажи, що ти можеш – на прикладі Уралу, Далекого Сходу, Півночі. Нє, треба влізти в чужу країну, і тут демонструвати свої «таланти». І головне – їх це не бентежить. А що тут, мовляв, такого.
Це я про те, що виродження там настільки сильне, що вони уже елементарних якихось рамок не бачать і не розуміють. Я упевнений, що це не дуракаваляніє, а реальна трансформація мізків. І що вони реально не розуміють, чому треба «показувати свої менеджерські таланти» у нещасному Сибіру, а не на чужому Донбасі. «Ну от же ж я, можу, бачите?» Що ти можеш? Порозставляти виродків типу вищезгаданого Пеніса? Зомбігазельки ганяти по зруйнованому вами ж місту? Боже, які таланти. Яка геніальність…
UPD.
Згадав одну прекрасну цитату. Знайшов. І вам покажу.
«В чистой теории в наших с ним разговорах он категорически отрицал любые формы тирании и насилия – с эстетической, разумеется, точки зрения:
– Это же примитивно! Это для тупых и ленивых: взять и силой заставить кого-то что-то сделать. Любой качественный процесс по определению должен быть сложным. Процесс долгого, мучительного согласования гораздо более сложен, но и гораздо более красив, чем диктатура!»
Це з книжки Олени Трегубової «Байки кремлівського дігера».
А знаєте, хто цей любитель складних рішень, красоти мучітєльного согласованія і противник тиранії?
Ви не повірите.
Владислав Сурков.
Отак от.