Львівський трикутник і Руді Караччола

Неймовірно, але факт. Мою загадку про “німецьке, але зовсім не німецьке прізвище”, пов’язане із військовим міністром однієї з українських держав, видатним українським письменником, західноукраїнським містом на березі однойменної річки та учасниками однієї із українських революцій – розгадали. Тож я поясню логіку загадки і трохи розкажу про власне “прізвище”.

Отже. Загадка була така:

Перед вами коротенький список.

Військовий міністр однієї з українських держав.
Видатний український письменник, науковець, політичний діяч, доктор філософії.
Західноукраїнське місто на березі однойменної річки.
Учасники однієї із українських революцій.
(Строго кажучи, в кінці має ще раз бути вищезгаданий військовий міністр.)

Назвіть найвідоміше німецьке, але зовсім не німецьке, прізвище, яке пов’язане із цим списком.

Загадка була непроста, визнаю. Вона вийшла така, багатошарова, і не на вгадування, а на знання, на інформацію. Хоча були моменти, коли можна було здогадатися деякі речі.

По-перше, сам список. Дві людини, зовсім різного штибу, місто і ціла група людей. Що їх могло пов’язувати у один список? Якби усі пункти списку складали люди – це одне. Але тут окремо виписана група людей і навіть місто.

У цьому моменті важливо було здогадатися, що мова йде не про самі персони і об’єкти – а про їхні найменування (імена, назви), які могли десь використовуватися. А де можуть одночасно використовуватися імена видатних людей, назви міст та групи людей? У топоніміці!

І тоді, здогадавшись (це було найлегше) про Стрий – можна було б і пошукати, які топонімічні назви пов’язані із Стриєм. І розкручувати три інші пункти. Скажімо, по п.4, крім правильного, є не так багато варіантів. “Січові стрільці” (я не впевнений, що це на 100% підпадає під визначення “учасники революції”, та все ж), “Небесна сотня” і т. ін.

Паралельно з цим треба було звернути увагу на фразу в дужках. Я писав у коментарях на FB, що це – один із ключів загадки. Як і те, що загадане прізвище пов’язане із СПИСКОМ, а не з ПУНКТАМИ СПИСКУ. Тобто список цей мав бути чимось об’єднаний. І – фраза в дужках – він чомусь починався тим, чим і завершувався. Чому?

А тепер давайте повернемося до того, що усі ці пункти, можливо, мають відношення до топоніміки – тобто на честь них, Стрия, військового, письменника і учасників революції, названі якісь об’єкти. І ці об’єкти складаються якимось чином у певний набір, пов’язаний між собою. І до того ж він, цей набір, цей список, закінчується тим, чим і починається.

Здогадуєтеся?

Правильно – мова про вулиці, названі на честь двох людей, одного міста і групи учасників однієї із українських революцій!

А тепер, спираючись на те, що вулиць на честь Стрия названо небагато, і що у загадці фігурує іноземне прізвище (це уже, погодьтеся, означає, що вулиця ця має бути у досить великому місті, щоб це місто мало певні міжнародні горизонти), ми поступово доходимо до висновку, що йдеться про Стрийську вулицю у… Львові, правильно.

А потім, відкривши Гугл-мепс, ми побачимо, що на певній ділянці Стрийської, біля неї знаходиться площа Івана Франка – “письменника, науковця, політичного діяча, доктора філософії”. А через кількасот метрів, якщо їхати Стрийською від площі Франка, праворуч відходить вулиця Героїв Майдану – “учасників однієї із українських революцій”. А втикається ця вулиця у вулицю Дмитра Вітовського – державного секретаря військових справ (по-нинішньому – міністра оборони) ЗУНР. А вулиця Вітовського, якщо іти далі по колу, втикається у площу Франка.

Уявили собі цю “подорож”? А я вам покажу.

image

Нічого не нагадує?

А якщо я покажу вам картинку із Вікіпедії, де зображений контур однієї давно забутої гоночної траси?

1024px-Lvivskyi-Trykutnyk-map-svg

А тепер дивіться – фокус-покус!

17

Так, той список, який я перерахував у загадці – це нинішні вулиці Львова, по яких проходило Grand Prix Lwowa. Власне, усі ці чотири топонімічні об’єкти і складають коло львівського Гран-прі – саме тому я і писав про відношення прізвища до “списку”, як до єдиного цілого! Ось воно, перед вами, це єдине ціле – кільце міської траси Гран-прі Львова. “Львівський трикутник”, так його називали. Ну, дещо схоже, справді.

А проходило це Гран-прі чотири роки, у 30-х роках минулого століття. Тоді ще не було “Формули-1”, був кілька років у тих же 30-х такий собі чемпіонат Європи, куди входило кілька гонок – від 3 до 5, максимум 1935 року, сім. Але була ціла купа позазалікових гонок, які теж входили у такий неофіційний гоночний календар року. І от Гран-прі Львова проводилося в рамках цих позазалікових гонок чотири роки – з 1930 по 1933 роки.

А 1932 року третє Гран-прі Львова виграв ніхто інший, як легендарний німецький гонщик Рудольф Караччола. Караччола був одним із найсильніших автогонщиків міжвоєнних часів. Руді виграв три із шести європейських чемпіонатів – 1935, 1937 і 1938 років. А усього залікових Гран-прі чемпіонату Європи він виграв 11 – до прикладу, другий у списку, великий італієць Таціо Нуволарі, здобув лише чотири перемоги.

Ось фото з ГП Львова 1932 року, Караччола на своїй “Альфа-Ромео” мчить до перемоги.

lwow_gp_1932-2

Ну, а те, що прізвище у громадянина Німеччини Рудольфа “зовсім не німецьке” – ви ж помітили, правда? Так, воно італійське – бо його батьки були емігрантами з Апеннін, які оселилися у невеличкому містечку Ремаген (земля Райнланд-Пфальц), де і з’явився на світ 30 січня 1901 року майбутній триразовий чемпіон Європи та переможець Гран-прі Львова Рудольф Караччола.

Ось така загадка із ось такою історією.

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s