“Минай”, який вилетів із УПЛ в сезоні-2020/21, збирається стартувати у 1 лізі ПФЛ. Здавалося б, звична справа – але в українському футболі не так. Тут дуже часто виліт із топ-дивізіону означає смерть, швидку чи повільну. Дивіться самі.

2019/20 – “Карпати”. Вилетіли відразу у 2 лігу, де зайняли останнє місце – і на наступний сезон, схоже, не гратимуть уже ніде.

2018/19 – “Арсенал-Київ”. Просто і банально зник, навіть не розпочавши змагання у 1 лізі.

2017/18 – “Зірка” і “Сталь”. Перші після одного сезону у 1 лізі взагалі втратили професійний статус – і зараз грають на аматорському рівні. Других немає взагалі.

2016/17 – “Дніпро”. Далі були друга ліга, аматори – і смерть.

2015/16 – “Говерла” та “Металург” (Запоріжжя). Ні тих, ні тих уже не існує. Як не існує і “Металіста”, який випав із УПЛ, зайнявши 10 місце. У Запоріжжі функціонує уже другий клон (муніципальний), у Харкові є “Металіст 1925” і “Метал”, який став “Металістом”, причому навіть з емблемою від старого клубу.

2014/15 – з 10-го місця вилетів і зник (після недовгої фактичної реінкарнації у вигляді “Сталі”) донецький “Металург”.

2013/14 – крім двох кримських клубів, яких убили окупанти (клуб з назвою ФК “Таврія” – історичний попередник був СК “Таврія” – створили на Херсонщині, типу “відродивши” першого чемпіона України), того сезону, прямо під час чемпіонату зник “Арсенал”. Зник безслідно, як і годиться іграшці київської міської влади, а пізніше Вадима Рабіновича.

2012/13 – того року прямо з сьомого місця відправився прямо на цвинтар “Кривбас”. Нинішній клуб – це просто перейменований “Гірник”, що б вам не розповідав нардеп Юзик.

2011/12 – “Оболонь” померла більше не через виліт із УПЛ, а через те, що тодішнє керівництво довело його до ручки, а власник пивзаводу із такою ж назвою (який і спонсорував клуб) вирішив, що простіше буде закрити цей проєкт і запустити новий (який був спочатку “Оболонь-Бровар”, а потім став знову “Оболонь” просто). Це якраз той рідкісний випадок, коли новотвір в принципі має усі фактичні підстави вважатися продовженням попередника – все-таки обидва клуби були створені і фактично існували при пивзаводі. Та все ж це таки два різні клуби.

І тільки команди, які у сезоні-2010/11 вилетіли з УПЛ, збереглися і навіть повернулися назад у еліту. Це “Севастополь” і “Металург” (Запоріжжя). Вони, звісно, потім теж врізали дуба – але то була уже інша історія.

А взагалі-то в історії топ-дивізіону востаннє без “майбутніх трупів” обійшлося аж у сезоні 1998/99 – коли із вищої ліги вилетів тільки СК “Миколаїв”, який і досі живий. Хоч і упав цьогоріч із четвертого місця у 1 лізі в лігу 2. Через фінансові, звісна річ, проблеми. Але сам факт того, що клуб дожив до нинішніх часів, викликає справжній захват.

А сезон-1995/96 взагалі став унікальним. Тоді вилетіло аж три команди. І усі вони досі існують! Причому якщо “Миколаїв” більше ніколи не грав у еліті, то “Волинь” туди неодноразово поверталася. А “Зоря” (втративши прикладку “МАЛС”) ще й тричі вигравала бронзові медалі УПЛ, а потім грала (теж тричі) в групі Ліги Європи.