Черговий кавеенщик (до речі, після декомунізацію треба буде проводити і декавеенізацію; добре, що пам’ятників Маслякову не встигли наставити) із команди Узеленського видав чергову маячню.

“Велика біда українського парламенту – половинчастий підхід до його формування, тобто змішана система виборів. В Україні вона себе не виправдала… Цю проблему можна було вирішити шляхом введення двопалатного парламенту”, – сказав Руслан Стефанчук, представник Зеленського у парляменті.

Не знаю, в чому велика біда українського парляменту – але точно не в підході до формування. Згадайте 2006-й рік і ганебну зраду Олександра Мороза (хай перевернеться у труні додаткові кілька разів; як, він ще живий? Ну ок, хай перевернеться не у труні, а потім і у труні). Тоді що, парлямент комплектував “половинчатим підходом”? Ні, чисті партійні списки. Ну і от.

Але я не хочу говорити про Стефанчука. Це взагалі нецікаво. Люди роблять все, аби зруйнувати державу, державні інституції. Вони зумисне розпускають Раду в сумнівний спосіб, скасовують укази, які не можна скасувати в принципі. Це все – робота на знищення держави як такої. Тобто з цими людьми все більш-менш зрозуміло.

Я хочу поговорити про тих. хто їх продовжує підтримувати. Я ж уже прямо чую ці воплі – “да-да, потрібен двопалатний парламент!” А спитай кожного із них – навіщо? От навіщо Україні, на твою думку, потрібен двопалатний парламент? Щоби що? Що він змінить в країні?

100% зелебобіків та сочувствующіх не дадуть вам ніякої притомної, адекватної відповіді. Все обмежиться тупими фразами в стилі “Ну як ти не розумієш”. А невеличка частинка (і тут ми підходимо до суті питання) скаже – “Так он у США (Великій Британії, Московії і т. ін.) двопалатний парламент! Значить, і нам таке треба”.

От у цій відповіді – чи подібній, на інше ключове питання “Треба Україні друга державна мова чи ні” – і криється уся суть українського населення. Населення, яке у політичному чи економічному сенсі нагадує тих самих туземців, які, охоплені культом карго, будують дерев’яні копії літаків. Бо ну як же – раз із того літака їм давали їжу та інші ніштяки, значить, побудувавши такий же із підручних гівна і палок, ми теж отримаємо їжу та інші ніштяки. (І так не тільки у політиці – футбольна організація під назвою “УПЛ” тому чудове підтвердження.)

Ну ок, побудували ви дерев’яний літачок. Далі. Що далі? З якого дива у ньому може опинитися тушонка, віскі чи просто питна вода? Точно так же – перейшли ви (ми) на двопалатний парламент. З якого дива в наших політичних умовах це відразу ж щось принципово змінить? Я не буду вже казати про те, що це тільки ускладнить і погіршить ситуацію в державі – але краще точно не стане. Бо суть же не в тому, який ви побудували літачок, а у тому, що ви його побудували із гівна і палок. І ще у тому, що поява літака – навіть справжнього – абсолютно не гарантує вам нічого.

Тому, що треба працювати. ПРА-ЦЮ-ВА-ТИ. Для того, щоб щось отримати. Нічого в світі нікому просто так не дається. Бо це або шахрайство пряме (злочин), або непряме (соціалістичні уравніловки, тобто хтось отримає щось нахаляву, але за рахунок когось іншого). Все. Інших варіантів не буває. І двопалатний парламент, трипалатний чи в кожному регіоні по своєму парламенту – це нічого не змінить, якщо в них сидітимуть все ті ж люди, або такі ж, але із тими ж наборами думок у головах. Тобто те, що відбувається саме зараз – люди прийшли типу нові, але в головах у них абсолютно старі схеми: як підім’яти усе під себе, як поламати ті чи інші структури в угоду собі і т. ін. Нічого якісно нового вони не принесли. І не могли принести. Бо від них цього не вимагалося. Бо їхні лохторати не потребують нової якості – вони потребують жратви. І саме тому вони не хочуть будувати країну. Вони хочуть будувати дерев’яний літачок, бо він означає жратву. Тут і зараз.

Я вже не раз казав – те, що ці люди руйнують зараз державу (і разом з нею знищують і країну), це лише наслідок. Наслідок вашої тупості, ваших дитячих хотілок, помножених на нерозуміння елементарних законів економіки і ваше фантастичне навіть не сприйняття, а просто пожирання телевізійних маніпуляцій. Це ви дали їм можливість руйнувати державу. Не хтось там інший, не Путін чи Коломойський – а ви самі. Вас ніхто не змушував – ви самі погодилися брати у цьому участь. А умієте ви лише будувати дерев’яні літачки у себе в черепних коробках.

P.S. Там в кінці цитати Стефанчука є іще один шикарний момент. Ось цитата повністю:

“Велика біда українського парламенту – половинчастий підхід до його формування, тобто змішана система виборів. В Україні вона себе не виправдала… Цю проблему можна було вирішити шляхом введення двопалатного парламенту, і таке рішення було підтримано на референдумі 2000 року… Це один з можливих варіантів , який ми будемо розглядати. Ми не готові сьогодні ігнорувати думку громадян, висловлену в 2000 році”.

Мене цікавить лише одне – скільки часу пройде до того моменту, коли проект “У Зеленського” почне апелювати до всесоюзного референдуму 17 березня 1991 року, аби повернути Україну до складу Московії? Як ви думаєте?