Подивився по робочій нужді випуск “Права на владу”. І от що хочу сказати – якщо хочете зрозуміти, чому 73% йобнулися головою, отакі передачі вам все чудово пояснять.
От конкретна ця передача. По-перше, люди біля мікрофонів. Я не знаю, чи був у вас такий досвід, чи ні – але стиль поведінки, відповідей цих персонажів (секретар РНБО Данилюк і “двічі громадянин України” Саакашвілі) це чистісінької води наркоманія. Тут я навіть пояснювати не хочу – увікніть, подивіться, згадайте знайомих наркош, буде ідеальне потрапляння у типажі.
Розмова під час УСІЄЇ передачі – ні про що. Емоції, звинувачення, звинувачення, емоції. Інформації як такої – навіть не нуль, а мінус.
Ведучі (Іванов, Мосійчук). Тут я процитую людину, з якою я обговорював цей етер в онлайні:
“При всіх за і проти – в шустера такої хуйні не було
Він серед цих убогих був паном
Повістку якось формував
А ці просто дно”
А ще вони намагаються жартувати. Убого, примітивно – але, на їхню думку, оригінально і дотепно. І від цього у першу чергу стає гидко, сумно і страшно. Можна зрозуміти пересмикування “Скабійчучки” на користь “своїх”, можна зрозуміти вибірковий “фактчекінг” луганського мусорка. Але коли вони починають ізображать гумор – хочеться обнять і плакать. Обнять себе, звісно, і тих небагатьох адекватних людей, які теж по робочій нужді дивляться це гамно.
Ще одне. Разумков (і частково Саакашвілі). Запам’ятайте, будь ласка, на майбутнє і більше ніколи не перепитуйте і не уточняйте. Якщо політик, причому владний політик, принципово говорить на публіці, в етері московитською омовою – це не політик, а мішок із свинячими какашками. Причому абсолютно неважливо, він хороший чи поганий політик, він працює на дядю Бєню чи на інтереси суспільства. Він навіть може піднятися в моїх очах до якогось рівня вище дна – але він все одно залишиться мішком із свинячими какашками. Просто за визначенням. Український політик не має права говорити в публічному просторі не українською мовою. Інакше він не український політик. А якщо він не український політик – він московитський політик. І, відповідно, мішок із свинячими какашками.
Резюмуючи. Абсолютно порожній етер, забитий емоціями і більш-менш безглуздими заявами малоадекватних людей. Так от – коли лохторат дивиться такі шоу постійно, системно – він рано чи пізно трансформується в усе оце гівно. Яке неадекватно сприймає дійсність. Яке не дружить з логікою, а бере емоціями і істерикою. Яке думає, що воно уміє жартувати. От я зараз описав такий стандартний типаж пересічного українця – з тупими анекдотами, із “знанням” всього на світі і дебільними, “таксистськими” порадами, як змінити світ. Так от цей типаж – він не з неба упав. Він в тому числі й отакими от передачами сформований.
Викиньте зомбоящик у вікно. Інакше рано чи пізно ви станете такими ж тупими, убогими наркоманами.
Якщо у людини в голові – мізки, то вже нічого не допоможе, а от, якще ще мозок є, то його ще можна спасти або засмітити.
Мозок – те, що спроможне думати; мізки – товар у кулінарії.
ПодобаєтьсяПодобається
Серед українців дуже багато людей на межі
ПодобаєтьсяПодобається