Цікавезна історія завершилася у Верховному Суді. Історія, яка має вплинути на усіх тих, хто у ХХІ столітті ігнорує таке явище, як щеплення.

Читаємо судовий реєстр.

=========================================================================

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

Позовна заява мотивована тим, що 16 червня 2017 року вона привела свого сина ОСОБА_2 до дошкільного навчального закладу після тимчасової відсутності у зв`язку із сімейними обставинами, для продовження навчання. Незважаючи на те, що дитина була абсолютно здоровою, прийняти його у дошкільний навчальний заклад відповідач відмовився. Для уникнення конфліктної ситуації, вона пред`явила довідку про медичний стан здоров`я дитини, в якій вказано, що дитина здорова і може відвідувати садочок, однак сина до групи не прийняли, і вона вимушена була звернутися до завідуючої, яка у грубій формі почала вимагати медичні документи, не передбачені законом, у тому числі висновок лікарсько-консультативної комісії. Вважала, що вказані дії відповідача є неправомірними та такими, що порушують основоположні принципи Конституції України щодо гарантування прав на дошкільну освіту та охорону здоров`я її сина, приписи Закону України «Про освіту». Крім того, на її думку, відповідна позиція відповідача є непрямою дискримінацією і порушує приписи Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні». Вказувала, що законодавством України передбачено право батьків відмовитись від профілактичних щеплень їхнім дітям. При цьому таке право залишається за батьками незалежно від причин відмови. Її відмова від вакцинації є обміркованим та зваженим рішенням, прийнятим на підставі детального та всебічного вивчення питань, пов`язаних з вакцинацією, можливих наслідків після її проведення, оскільки вона переконана, що вакцинація може негативно вплинути на здоров`я дитини, саме тією вакциною, яка на той час була в наявності у медичних закладах. Разом з тим, зазначала, що у даному випадку не стояло питання про зарахування її сина у дитячий дошкільний заклад, дитина до нього була зарахована і відвідувала його з 06 вересня 2016 року. У зв`язку із сімейними обставинами дитина не відвідувала садочок, і після такого пропуску ніяких довідок, на її думку, пред`являти обов`язку немає згідно Санітарного регламенту для дошкільних навчальних закладів, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 24 березня 2016 року № 234.

Далі було рішення суду першої інстанції.

Рішенням Славутського міськрайонного суду Хмельницької області, у складі суддів Зеленської В. І., від 21 вересня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено. Зобов`язано навчально-виховний комплекс «Дошкільний навчальний заклад – загальноосвітній навчальний заклад І ступеня, гімназія» не чинити перешкод у здобутті дошкільної освіти ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та прийняти його до навчально-виховного комплексу «Дошкільний навчальний заклад – загальноосвітній навчальний заклад І ступеня, гімназія» для продовження навчання. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідач, зокрема, заступник директора дошкільного навчального закладу безпідставно та протиправно, усупереч положенням Санітарного регламенту для дошкільних навчальних закладів, після зарахування ОСОБА_2 до закладу у вересні 2016 року без профілактичних щеплень від правцю, дифтерії та коклюшу, незважаючи на довідку ліцензованого медичного закладу «Сіліцея» про задовільний стан здоров`я дитини, що свідчить про відсутність у нього захворювань, вимагала у позивача після тимчасової відсутності у дошкільному навчальному закладі її сина довідку лікувально-консультативної комісії про можливість відвідування дитиною дошкільного закладу. Представником третьої особи – КП «Славутський центр первинної медико-санітарної допомоги» об`єктивно не доведено наявність складної чи неблагополучної епідеміологічної ситуації по правцю.

Далі було рішення суду апеляційної інстанції.

Рішенням Апеляційного суду Хмельницької області від 16 листопада 2017 року апеляційну скаргу навчально-виховного комплексу «Дошкільний навчальний заклад – загальноосвітній навчальний заклад І ступеня, гімназія» задоволено, рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що право на дошкільну освіту законодавець пов`язує із обов`язком проходження профілактичних щеплень, які гарантують безпеку як самій дитині, так і оточуючих її осіб, а тому висновки суду першої інстанції про неправомірність дій завідуючої дошкільного навчального закладу «Дошкільний навчальний заклад – загальноосвітній навчальний заклад І ступеня, гімназія» є не обґрунтованими, такими що суперечать закону. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у діях відповідача не вбачається вини, оскільки вони ґрунтуються на законі. Довідка медичного центру «Сіліцея», в якій зазначено те, що ОСОБА_2 здоровий, дитячий садок відвідувати може з 16 липня 2017 року, у контакті з інфекційними хворими не був, не може замінювати висновок лікарсько-консультативної комісії при закладі охорони здоров`я про можливість відвідування дошкільного навчального закладу дітьми, батьки яких відмовляються від щеплень. Дитина позивача не позбавлена права на освіту, оскільки вона може її отримати, а реалізація цього права потребує певних дій.

І нарешті справа дійшла до Верховного Суду. Що ж говорять у головній судовій інстанції України?

Дітям, які не отримали профілактичних щеплень згідно з календарем щеплень, відвідування дитячого закладу не дозволяється. У разі якщо профілактичні щеплення дітям проведено з порушенням установлених строків у зв`язку з медичними протипоказаннями, при благополучній епідемічній ситуації за рішенням консиліуму відповідних лікарів вони можуть бути прийняті до відповідного дитячого закладу та відвідувати його.

[…]

…у силу приписів статті 15 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» до навчального закладу не може бути прийнято дитину без проведення відповідного медичного обстеження та надання висновку лікарсько-консультативної комісії (у разі відсутності у дитини обов`язкових щеплень) про можливість відвідування дошкільного навчального закладу. Ураховуючи тривалу відсутність дитини у дошкільному навчальному закладі (більше восьми місяців), наявність вакцини, якої не було у медичному закладі під час зарахування дитини до дошкільного навчального закладу та відмову матері від профілактичного щеплення у зв`язку із недовірою до вакцини (а. с. 113), відповідач правомірно відмовив у прийнятті дитину до садочка без висновку лікарсько-консультативної комісії (при відсутності у дитини щеплень) про можливість відвідування дошкільного навчального закладу.

[…]

…частиною другою статті 28 Закону України «Про дошкільну освіту» дитина має гарантоване державою право на безоплатну дошкільну освіту в державних і комунальних закладах дошкільної освіти.

Батьки мають право обирати одну із визначених форм здобуття їх дитиною дошкільної освіти, але держава, з метою дотримання прав дитини на дошкільну освіту та забезпечення безпеки та здоров`я всіх дітей, встановлює певні правила для реалізації такого права.

[…]

У справі, яка переглядається, індивідуальне право (інтерес) відмовитися від щеплення матір`ю дитини при збереженні обсягу прав дитини на здобуття освіти, у тому числі в дошкільних закладах освіти, протиставляється загальному праву (інтересу) суспільства, інших батьків та їх дітей, які провели у встановленому державою порядку щеплення, зокрема перед направленням дітей до навчального закладу для здобуття освіти. 

[…]

Європейський суд з прав людини висловлював думку, що обов`язкове щеплення, як примусовий медичний захід, є втручанням у гарантоване пунктом 1 статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на повагу до приватного життя особи, що включає в себе фізичну та психологічну недоторканість особи. Порушення фізичної недоторканості заявника можна вважати виправданим дотриманням цілей охорони здоров`я населення та необхідністю контролювати поширення інфекційного захворювання (параграф 33, 36 рішення у справі «Соломахін проти України» від 15 березня 2012 року, заява № 24429/03).

[…]

Вимога про обов`язкову вакцинацію населення проти особливо небезпечних хвороб з огляду на потребу охорони громадського здоров`я, а також здоров`я зацікавлених осіб, є виправданою. Тобто в даному питанні превалює принцип важливості суспільних інтересів над особистими, однак лише у тому випадку, коли таке втручання має об`єктивні підстави – тобто було виправданим.

За обставинами цієї справи право малолітнього сина позивача на освіту у дошкільному навчальному закладі було з огляду на суспільні інтереси тимчасового обмежено (до проведення щеплення, покращення епідеміологічної обстановки, отримання позитивного висновку лікарсько-консультативної комісії) у зв`язку із тим, що сама позивач, не довіряючи якості вакцини (належним чином не мотивувавши свою недовіру або неможливість застосувати ту вакцину, якій вона довіряє), не дотрималась календаря обов`язкових щеплень і відмовилась від чергового щеплення дитини.

І фінал – рішення Верховного Суду.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Апеляційного суду Хмельницької області від 16 листопада 2017 року залишити без змін.

Поновити виконання рішення Апеляційного суду Хмельницької області від 16 листопада 2017 року у частині вирішення питання про судові витрати.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

=========================================================================

Ну от і маємо прецедент. Верховний Суд, найвищий суд у системі судоустрою України, недвозначно заявив – превалює принцип важливості суспільних інтересів над особистими. Звісно, у тому випадку, коли таке втручання має об`єктивні підстави – тобто було виправданим.

Тобто тепер варіянти “бо я так хочу” не проходять. Або ти усвідомлюєш “важливість суспільних інтересів” – або ти сам, власними руками, позбавляєш свою дитину права на освіту. Не хтось там, директорка садочку чи школи, а ти сам.

Тому що, крім твоєї дитини, є ще купа інших дітей – батьки яких не хочу наражати своїх чад на зайву небезпеку через твою позицію. (А, точніше, через позицію певних сил, які пропагують свої ідеї навіть у значно адекватнішому за українське суспільстві США.)