Раз-по-раз наштовхуюся на одні й ті самі мантри – в Україні ксенофобія, расизм, нацизм, фашизм і все таке інше. Часто додається – “не те що в Європі, куди нас із такою філософією не пустять”.

І ладно б це говорили з того боку державного кордону. Але ні, це говорено тут, всередині країни.

А я заходжу в інтернет і бачу цифри, які зовсім не відповідають цим мантрам.

Ось приклад – дослідження щодо рівня антисемітизму. Бачите показник України? А Литви? А у нас, між іншим, реноме Литви – свободолюбива країна, боролася за свою незалежність, не любить імперію, як і ми. А тут хопа – 23% проти 5%. Але ксенофобською називають Україну, а не Литву.

А ось ще приклад – президентські вибори у Франції. Бачите результат Марін Ле Пен? А тепер ось вам результати Олега Тягнибока, якого записують у праворадикальні побратими Ле Пен (воно до певної міри так і є) – 2010-го року 1,43%, 2014-го року – 1,16%. А Ле Пен довгий час вважалася фаворитом як мінімум першого туру. Але ксенофобією просякнута Україна, а не Франція.

А ось ще приклад – парламентські вибори в Австрії. Третє місце, 26,5%. У нашої “Свободи” 2012-го було 10,45% і п’яте місце. Угадайте з  одного разу, яка країна є рассадніком ксенофобії і нетерпимості? В Німеччині, де, здавалося б, уже всі ці “фобські” замашки випалені дощенту – ультраправі займають третє місце, потрапляють в бундестаг і серйозно втручаються у майбутнє країни. І нічого. А у нас “Свобода” пройшла в парламент, де майже нічого не вирішувала – і це було майже апокаліпсисом.

А ось вам ще приклад – побиття українців у Польщі за національність. І це лише один приклад. Не нагадаєте, скількох поляків побили на Західній Україні чи московитів на Східній за національність? Я теж не чув про такі випадки. (Ба більше, я вже й не згадаю історій, щоб іноземних – арабських та індійських в основному – студентів нашої “медухи” били. Грають собі по вихідних на майдані біля універу у якийсь крикет – і ніякий адепт праворадикальної ідеї не прийде і не відлупцює чомусь.) Але Польща це Європа, а Україна – дикий край.

Причому! Коли 1999-го на президентських виборах представник україноненависницької (тобто відверто “фобської” до України та українців) партії комуністів займав друге місце, а четверте – іще більш упорота прогресивна соціалістка – ви просто згадайте оцю расистську рекламу її партії і її результат, як 1998-го, так і 1999-го…

…то чомусь всі ці радєтєлі не поспішали бити на сполох. Мабуть, це був не такий страшний расизм, як нині. Коли спалюють циганські табори. І громлять житла. Зауважте – чомусь саме тих циган, які ведуть асоціальний, а то й відверто злочинний спосіб життя. А у Варшаві поляка побив інший поляк тільки за те, що той по телефону розмовляв німецькою. Не за якісь дії – за мову. Але в Україні капєц які проблеми, а Польща – цивілізація.

Так от, не розумію я, навіщо все це аборигенам? Тим, хто з того боку кордону – хоч східного, хоч західного – зрозуміло. У всіх є свої інтереси, і часто-густо вони якраз із заключаються в тому, щоби показати Україну породженням пекла. А у місцевих які інтереси? Їм же тут жити. Навіщо вони самі собі псують імідж країни? Це все одно що зайти у ліфт власного під’їзду і насцяти там.

Причому цілком очевидно, що проблеми ксенофобського характеру, расистського навіть – у нас є. Але так само зрозуміло, що вони не аж такі, як їх полюбляють змальовувати. То навіщо вони все це роздмухують? Це все одно, що зайти в ліфт і, побачивши там в одному кутку сміття – взяти і насрати в інший куток. Ну бо все одно ж уже засмічено…

Ну ок, хтось отримує за це гроші. Але потім з цими грошима залишається тут же. І живе в цій же країні, яку сам опускає нижче плінтуса. Це, знаєте, є такі тупоголові московити, які стерли руки, надрачуючи на  Путіна і його посіпак, в тому числі казаков – в коли вони вийшли з нагайками бити дітей, які протестували проти диктатора, ці тупоголові чомусь дивуються, “ой, а чого це вони”. А того, що ви своєю масовою мастурбацією на вождя відкрили йому дорогу до цього в тому числі. Ви спричинилися до того, що тепер казакі виходять на вулиці і б’ють жінок і дітей.

Ну ок, це тупоголові московити. А навіщо українці так роблять? Навіщо, замість вирішувати проблеми, бігати і кричати, як тут все погано, нацизм, фашизм і онанізм піднімають голову? Щоб вони дійсно відчули, що можна – і всерйоз підняли голову?