Чому мій син розмовляє українською?

Хочу спростувати один поширюваний – у середовищі т.зв. “московитомовних українців” – міф.

Міф цей заключається у тому, що “нехай ми зараз говоримо московитською, але наші діти будуть говорити українською”. Так от – це повна маячня.

Дитина буде говорити тією мовою, якою говорять її батьки. Це по-перше. Мій син говорить літературною українською тому, що так із ним говоримо ми, я і дружина. Я, звісно, підпускаю в мові трохи діалектизмів і навіть суржику, але в цілому намагаюся перебити цю звичку і говорити правильною мовою. Сину ж не треба нічого переламувати, у нього немає звички говорити “як у селі”, бо він там ніколи не жив – і тому він, як Бен-Ціон Бен-Єгуда, з пуп’янку ріс саме в літературній мові.

Але це лише по-перше (якого немає у всіх тих, чиї батьки є адептами ідеї “якось та й заговорять”). Бо є іще й по-друге. Це – колектив. Мій син, як і усі діти, прагне до колективу – тому, потрапивши у школу, футбольну групу, вимушено заговорив московитською. Я не став його ламати, бо це і безглуздо, і шкідливо для його психологічного, а то й психічного стану. Та й не його вина у тому, що все його оточення – іншомовне.

Так от, на мою думку, українська держава – якщо вона таки українська – мала би робити усе можливе, аби підтримувати таких дітей. І навертати до україномовності усіх інших. В тому числі (у першу чергу?) й через тотальну українізацію суспільного простору. Дивіться, що виходить. Всі іноземні мультфільми в українських кінотеатрах – україномовні. Але при цьому є Ютуб, де україномовного контенту – днем з вогнем. Це я, знов-таки, бачу по своєму сину, який шукає собі цікаве відео – і майже усе воно московитомовне.

Усі учасники суспільного простору – водії і кондуктори тролейбусів, касири в супермаркетах, і усі-усі-усі – мають заговорити українською. Тільки це підштовхне дітей – а з ними і їхніх батьків (бо навпаки уже не вийде, ці люди самі не українізуються, хіба що це буде велике ідейне бажання, але захопить воно кілька відсотків, не більше) – до активнішого і постійнішого вживання української мови.

Потрібно не просто утвердити українську мову на цій території, а й зробити її тут тотально домінуючою. Тільки тоді система запрацює. А поки що мій син говорить літературною українською мовою лише завдяки нашим з дружиною зусиллям. Держава, суспільство тут ні при чому. Єдине, чим ми їй можемо завдячувати – це ті дитячі журнали українською, які можна виписати на пошті або купити в “Ашані” чи подекуди в книгарнях.

Advertisements

2 thoughts on “Чому мій син розмовляє українською?

  1. Відео-блогери у більшості не переходять на українську, бо російською їх дивиться набагато більша аудиторія ніж потенційна україномовна.

    Можливо вашій дитині буде цікаво подивитися деякі матеріали на моєму каналі: https://www.youtube.com/channel/UCo8KNXmB8Yb_07FzwCL6HgQ

    Подобається

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s