Друга ліга у півфіналі Кубку. Як це було

Завдяки результатам жеребкування чвертьфіналу Кубку України, ми вже зараз знаємо, що у півфіналі точно буде команда із другої ліги. Це всього лиш другий випадок в історії турніру. А про перший ми зараз згадаємо.

Це був сезон-2013/14. 7 серпня пройшли матчі другого попереднього етапу турніру. І серед них – матч, в якому, як виявиться пізніше, грав майбутній півфіналіст.

25 вересня в 1/16-й “Славутич” учинив першу сенсацію, обігравши прем’єр-лігову “Таврію”. Це в кінці сезону вона здохне під парканом, який московитські окупанти поставили на Перекопі – а тоді це був хоч і аутсайдер, але все-таки УПЛ.

1/8 фіналу пройшла 30 жовтня. Тоді “Славутичу” дістався першоліговий “Авангард” із Краматорська (який буквально за півроку буде захоплений московитською бандою Гіркіна, сам “Авангард” призупинить виступи в чемпіонаті України, а юного, 17-річного голкіпера команди Степана Чубенка восени 2014-го уб’ють представники так званої “Данєцкой народной рєспублікі”).

Чвертьфінали кубку пройшли 26 березня, уже в постмайданній і по суті охопленій війною Україні. Жереб вибрав до пари “Славутичу” ще одну першолігову команду, “Ниву” з Тернополя (яку трохи пізніше розформували, а на її місці створили новий клуб з майже такою ж назвою). Цей матч виявився найскладнішим для “Славутича” – дійшло до серії пенальті.

І ось він – омріяний півфінал. 7 травня “Славутич” приймав на своєму рідному стадіоні чинного чемпіона і володаря Кубку, донецький “Шахтар”. Правда, на той момент уже не дуже донецький – бо через окупацію Донецька російськими терористами за підтримки місцевих посіпак клубу довелося залишити рідний край і стати вимушеними переселенцями. Свій останній домашній матч в тому чемпіонаті “шахтарі” провели 18 травня… якраз в Черкасах – мабуть, сподобався донеччанам той стадіон. (А перед тим, 11-го, вони там же зіграли виїзний поєдинок із іншими переселенцями, луганською “Зорею”).

В матчі з грандом “Славутич” сенсаційно витримав 90 хвилин, а от у додатковий час все-таки досвід і рівень взяли своє.

Ось так завершився цей легендарний похід за кубком.

А що ж сталося із героєм того турніру? “Славутич” в міжсезоння об’єднався із “Зорею” з села Білозір’я, що в Черкаському районі. Правда, назва “Славутич-Зоря” так і не увійшла в історію чемпіонатів України, бо стартував в новому сезоні клуб під вивіскою “Черкаський Дніпро”. А оце зараз він взагалі переїздить до Білозір’я – там всього 20 кілометрів по прямій від одного стадіону до іншого…

wfwrgwt4h46

…і носитиме горду назву “Черкаський Дніпро-Академія Білозір’я”. ЧДАБ, або ЧерДАБіл, якщо хочте.

 

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s