Чому референдум по НАТО потрібен – і прямо зараз

Порошенко в своєму стилі заявив, що, мовляв, хоче провести референдум про вступ України до НАТО. Реакція – прогнозована. То, може, і не треба було заїкатися?

“Не на часі”, “А НАТО нас там чекає?” і таке інше. Власне, іншої реакції годі було й чекати. По-перше, частина політичної свиноеліти (так-так, ви не помилилися, це дуже прозорий натяк на Animal Farm) буде говорити що завгодно, аби проти чинної влади. По-друге, інша частина просто проросійська. Ну і по-третє – більшість політиків в Україні, як це не прикро, не мають до країни ніякого відношення.

Але мова не про них, а про референдум. Потрібен він чи ні? Безперечно. Це як 1991-го. Згадайте, коли Україну почали визнавати в світі як незалежну державу – тільки після проведення референдуму 1-го грудня. (А сильні світу цього взагалі після Біловезької пущі.) А рішення парламенту нікого не вразило.

Тому потрібне рішення всього суспільства. І все одно, чекають нас в НАТО чи ні. Нас, може, ніде і ніхто не чекає – треба йти і стукати. Інших шляхів просто не існує. Точніше, вони існують – але особисто я проти перетворення України на Південну Білорусь.

І потрібен цей референдум прямо тут і зараз. Так, тому, що іде війна. Бо у наших людей пам’ять – як у акваріумних рибок. Вчора десь по ТБ мелькнула згадка про опитування щодо вступу України в НАТО, так років 5 тому за це менше 20%. Чому? Та тому, що люди на той момент уже забули, що Московія намагалася відхапати Крим чи хоча б Севастополь ще на початку 90-х. Не просто при Єльцину, а при Єльцину в Росії зразка 1991-93, коли у нього не було такої влади, як після жовтневого перевороту, розстрілу парламенту і узурпації влади.

У наших людей зовсім немає пам’яті. І, підозрюю, нескоро з’явиться. Тому такі речі треба проводити тоді, коли ситуативне розуміння ситуації на піку. Бо – уявіть собі, що завтра закінчилася війна. Московія вийшла з Донбасу, повернула Крим, забрала Чорноморський флот, виплатила якусь компенсацію. Проходить ще років 4-5. Як думаєте – який буде результат такого референдуму? Отож. Люди скажуть – та навіщо нам НАТО, помирилися ж, Московія тепер інша, нормально сусідствуємо (буде і “братні народи”, повірте).

Так, я песиміст. Я не вірю у здатність українського суспільства адекватно реагувати на зовнішні виклики. І у здатність пам’ятати і аналізувати теж не вірю. Тому треба тупо використовувати нинішній момент, коли проти НАТО проголосують лише найтупіші верстви населення. Чи найватніші. Але на них по суті ніхто не зважає, бо вони в принципі неадекватні. Як сказали мені про поламаний телефон – “апаратная поломка”. От і у них так. Це не ремонтується.

А ті, хто сумнівається – це найбільша частина суспільства, – за них варто боротися. І фактично за нас все зробило Хуйло. Тому треба використати цю “допомогу” і провести референдум. Щоб потім кожного разу, як тільки хтось заїкнеться, що, мовляв, навіщо всьо то – брати і тикати його результатами в морду. Як ми можемо тикнути кримськими результатами референдуму-1991, де більшість була все-таки за незалежність. Портніков он згадував в статті, що Єльцин в Біловезькій Пущі спеціально у Кравчук цікавився – мовляв, а як Крим проголосував. Ну, Макарович йому хлобись в лоба – 54 і 57% “за”.

От для чого потрібен цей референдум. Це зброя. Зброя у гібридній війні. І та планка, нижче якої вата не зможе опустити країну – бо планка ця буде намертво зафіксована. Як незалежність завдяки референдуму 1 грудня.

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s