Дивіться, любі мої, яка цікава штука получається.

Коли 2010-го ФІФА і “ФФ” об’єднали свої призи в один, було багато незадоволених – мовляв, там по ФІФАшним правилах всякі лохобани вирішують, а от якби “Франс Футбол”, так там же журналісти, умнєйші, опитнєйші люди, от вони б відразу проголосували не за попсу якусь, а дали б трофея тому, кому треба.

Ну ок, в 2016-му цей союз меча і орала благополучно розпався, і всі, хто там несамовито стирав руки на французький м’ячик, отримали можливість… Отримали можливість, одним словом.

А тепер, без зайвих еківоків і кніксенів, заглянемо в результати голосувань.

“ФФ” (бо вони хронологічно перші)

ФІФА

І шо ж ми маємо з гуся?

По-перше, перша трійка ідентична. Підозрюю, що і показники приблизно однакові – ліньки переводити бали “ФФ” у відсотки, якщо хтось має час і натхнення, можете зробити добре діло, а ні, то і так нічо.

По-друге, перша сімка – однаковий список. Тільки Суарес і Неймар місцями переставлені, але це уже деталі, тут можна довго і нудно сперечатися, хто болєє матєрі-історії ценєн.

Ну, а тепер найголовніше. Найпопсовіший персонаж, нєкто Джеймі Варді, є у першій десятці списку не опопсєвшого ФІФА, як багато хто очікував, а у списку суворих журналістичних мужиків з “Франс Футболу”. Оце тобі й на, еге ж, любі мої? 😉