І що ж їй вдалося?

Після результатів парламентських виборів в Грузії хочеться задати одне-єдине питання.

Так-так, оте от саме, що винесене в заголовок – яке одночасно полемізує із назвою відомої книжки (он вона, внизу). Що саме вдалося Грузії?

І не треба розказувати про реформу поліції і все таке інше. Тому що де вони, результати цієї реформи? А вони – в результатах виборів. І я не тільки про фальсифікації на користь банди Іванішвілі. А й про побиття спостерігачів від ЄНР, і про увесь інший беспрєдєл, який там творився і твориться, і ще буде творитися. То де ця хвалена грузинська поліція? Де реформовані суди, де все те, що зробила команда Саакашвілі?

А ніде. Немає його. Бо країна, як бачимо, відкотилася у досаакашвілієві часи. І продовжує там залишатися. І – найголовніше – невідомо, чи вибереться звідти. Так-так, зараз вибратися їм буде ще складніше. Просто тому, що тоді, після Шеварднадзе чіплятися не було за що. Грузія бомжувала. Жебрала. А зараз фінансова ситуація в країні змінилася (так, завдяки Сааку і компанії). І тепер там, як і у нас, знайдеться купа людей, які у разі чергової революції троянд обов’язково скажуть – а при Іванішвілі (я не знаю, хто там формально прем’єр і президент, це не грає ніякої ролі, як бачимо) було краще. Як у нас при Януковичу “було краще”. Ви ж чуєте це регулярно, правда? От так само тепер буде і там.

Тому, любі мої, ніфіга Грузії не вдалося. Бо “вдалося” – це коли система не тільки запрацювала, а й не допускає системних збоїв. Не відкатується назад. “Вдалося” – це он в США чи якійсь Німеччині, де система працює і буде працювати. А в Грузії система не працює. І, можливо, не буде працювати ніколи.

Так, звісно, Іванішвілі і його банда не впали з неба. Точно так само, як і Янукович. Їх вибрали люди. Що б там хто не казав, але їх вибрали. (Так само, як і Гітлера, до речі. А от комуноїдів в постцарській Московії ніхто не вибирав. Єдині свої вибори 1917-го року вони програли, якщо хто не знав. А Гітлер виграв.) Тому “вдалося” – це так само і тоді, коли не тільки система працює, а і люди оцінюють її адекватно. І об’єктивну реальність так само. Так, я про свою улюблену мантру “народ тупий”. Бо це таки так. І у нас, і, підозрюю, в Грузії.

Що з цим робити? “Перевиховувати”. Змінювати ментальність. Німці самі добровільно вибрали нацистів у владу в першій половині 30-х (причому не раз; якщо ви думаєте, що НСДАП прямо з нічого виникла прямо в 1933-й – ви дуже помиляєтеся). Але вони змінилися. (Якою ціною – це інше питання.) І там тепер таке неможливо. А у нас можливо. І у грузинів, як бачимо, можливо.

Тому я б сказав, що “Грузії вдалося” лише зробити перший крок. Повноцінний крок – але один. (Ми не зробили навіть одного, зараз із зв’язаними ногами намагаємося його зробити.) А їх треба як мінімум три. От коли вони їх зроблять – в чому я особисто дуже сумніваюся, – тоді вже й можна було б писати книжки із такими пафосними назвами, як на картинці. А поки що вийшло як в тій приказці, де поспішиш – людей насмішиш.

Тільки от від результатів грузинських виборів ніфіга не смішно. Бо у нас уже одного разу відбулося те саме. І чомусь мені не хочеться, що це повторилося. А воно, на жаль, усе йде саме до того.

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s