Ленін навиворіт

Так День Незалежності Запоріжжя ще не зустрічало.

Стояли у нас в місті пам’ятники Леніну і Дзержинському. (Сояли! І це головний та єдиний позитивний факт в тексті.) Знесли їх в рамках декомунізації. Залишилися лише постаменти. Стояли вони, стояли – і от до головного свята країни якісь люди (цілком відомі, да – голова асоціації “Спас” Олександр Притула замовник, скульптор Віталій Пилипенко виконавець “стел” на майдані Волі) вирішили ці два місця апгрейдити.

Ось майдан Волі, де раніше стояв пам’ятник ФЕДу.

Ось майдан Запорізький, де раніше стояв пам’ятник ВІЛу.

Я не скульптор, не художник, не архітектор. Я простий обиватель. Але на мою дилетантську думку, єдине, що тут можна сказати – конкретно про оті дві “стели”, – сказали на фейсбуці в коментах: “Схоже на творчість майстрів КП “Ритуал”. Це КП у нас займається проводом жителів міста в останню путь. Пам’ятникам на могили. Ну от чим ці “стели” відрізняються від тих надгробюків? І що в них такого, що треба було їх виставляти межи люди?

Я колись давно їздив зі своїм кумом по Запорізькій та сусідніх областях. Було у нього таке цікаве (як для поляка) хобі – фотографувати пам’ятники Леніну. Так от я звернув увагу на те, що в невеличких містах ці монументи, м’яко кажучи, дуже халтурно зроблені. І обличчя у Ілліча часто-густо було хтозна яке, і фігура, пози, жести залишали бажати значно кращого. (З мистецької точки зору, звісно. Так-то вони нам ні гидотні, ні красиві й даром не треба.)

От ці “стели від КП “Ритуал” – це та сама історія. Тоді треба було возвеличувати Леніна і партію – от і клепали що попало, головне, щоб з ідеологічної точки зору правильно було. Тепер ситуація змінилася – а підхід залишився той самий. Аби як, головне, щоб тризуб і напис правильний.

Друзі мої, я всією душею за Україну і все вот ето вот. Але в певні моменти має включатися здоровий глузд. І розуміння того, що мистецький об’єкт – навіть із ідеологічним навантаженням – це мистецький об’єкт. І що цінитися він має не лише за зображення герба України на ньому. Принаймні, не 2016-го року (якби мова йшла про 1990-й чи навіть 1992-й – то ще можна було б зрозуміти, але зараз…).

Про прапори України на постаменті з-під Картавого – інше питання. Тут потрібне рішення міської ради щодо знесення тих комуноїдних залишків. А чого чекати від ватно-проахметівської мерії?

Навіть в моєму дикому і відсталому райцентрі Новомиколаївка вже знесли не тільки Леніна, а й постамент, ба більше – вже є проект будівництва там фонтану. Фонтану, Карл! У Новомиколаївці! Де навіть примітивного, дешевого комунального готеля вже років 20 немає – буде фонтан. А в Запоріжжі, на такому шикарному місці і досі стоїть той уламок СРСР (до якого, мабуть, вночі приходять ватні бабки і дєдки плакати і клясти київську хунту).

Хоча – з іншого боку, хай і стоїть далі. Бо про якусь дійсно ефектну і ефективну ідею – наприклад, колеса огляду, про що я писав не раз – навіть і мови не буде, а поставлять якийсь черговий убогий монумент із правильним написом – і буде замість комуняцької ганьби (за яку хоч не соромно, бо не наше покоління і на наша країна її ставила) ганьба наша, українська. А воно нам треба?

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s