8 коп/кВт-год

Отже, екскурсія по ДніпроГЕСу. 35 гривень для дорослого, 25 для дитини. Але одними грошима вимоги не обмежуються.

Ще треба паспорти. Серію-номер заранше записують і потім перевіряють на прохідній. Коли заходили. Коли виходили – ніхто нічого не перевіряв. Тобто, мабуть, можна було зайти і залишитись…

Ще заборонено фотографувати. Але це ж Запоріжжя, це Україна, а не якась там інша країна. Тому хто шо хотів, те і фотографував. Навіть машинний зал.

Але почали ми з отаких от сходів. На 24 сходинки менші за Потьомкінські – так екскурсовод сказав.

Такий, пенсіонер, старорежимний, із відповідним лексиконом – “фашисти”, про те, як після підриву ДніпроГЕСу 1941-го “нашими” були затоплені і загинули люди, не згадав. А так задовільно розказував. Хоча, звісно, ми туди йшли не заради того, щоб щось почути, а аби щось побачити. Отже.

Побачили там нагорі щось замотане? То декомунізація по-дніпроГЕСівськи. Герб СРСР. Замотали – і типу немає, хе-хе.

Ксюха нюхає якусь квітку. Я теж понюхав – запах афігєнний.

Заходимо.

Діорама. 1941-й рік, звісно ж.

І Лєнін такой маладой!

А це, власне, сам агрегат. Тобто макет. Їх таких на ДніпроГЕСі-1 десять – дев’ять нормальних, і десятий маленький, виробляє енергію для власних потреб. На ДніпроГЕСі-2 – вісім. Правда, він зараз не працює. Знаєте, чому? Бо завод, під який він будувався – стоїть. Ану вгадайте, про який завод мова? 😉

Ось цей десятий, міні-агрегат.

А ось вони, справжні, ті, які й почали працювати 1932-го року. Американські, General Electric. Ну, тоді були американські. Пізніше, під час “холодної війни”, довелося займатися імпортозаміщенням 🙂

Лампочка горить – турбіна працює. Інші теж працювали, але лампочки чомусь не горіли. Мабуть, перегоріли.

Ще одна несподіванка.

Якась там лабораторія була в цьому грузовичку.

Ото десь там нагорі – проїжджа частина. “Це ми настільки нижче за плотіну? То нас водою має накрити?” – логічно запитав Богдан.

Ще трохи “декомунізації”.

А це ми вже піднялися нагору, на той рівень, де їздять машини.

Ліворуч – море риби. Просто кишить. А ще там періодично тонуть люди. Тещиної знайомої син колись давно, у 80-х, втопився. В Москву писали, щоб турбіни зупинити – його до решітки внизу присмоктало. Ховали, звісно, в закритій труні. Екскурсовод сказав, що тут таких випадків чимало – одною із останніх дівчина була. Самогубця, здається. А чувак, про якого я розказав вам, спортсмен був, купався там, а шо йому, тренованому. Ну от і…

Кран на нас їде.

Гомерові сподобалося.

Я вам так скажу – за 35 гривень побувати в такому місці… Воно того варте.

А заголовок – це собівартість електроенергії, яку виробляє Дніпровська ГЕС. Отакоє от.

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s