Ще один, дуже показовий момент з регіональної декомунізації.

Так вже склалося, що в Запорізькій області – крім обласного центру – цікавих з туристичної точки зору місць майже немає. Ну, Азовське море. Ну, Гуляйполе, де трошки щось про Махна збереглося. Ще можна згадати про Кам’яну могилу. І все. Кому спаде на думку їхати в Токмак, Новомиколаївку чи Веселе?

Але є в області одне місто, яке потенційно може стати потужним туристичним центром. Я говорю про Кам’янку-Дніпровську. Там, з одного боку, цікава історична складова – скіфи, Мамай-Гора. З іншого – Каховське море, тобто пляжі ітд. З третього – навпроти, через водосховище, Нікополь, одне із незатоплених місць існування Запорозької Січі (причому не просто там собі чергова Січ, а та, з якої почалася Визвольна війна; в Нікополі навіть пам’ятник Хмельницькому стоїть на тому самому місці, де Богдана обрали гетьманом. І ще Капулівка з могилою Івана Сірка.

(Ще є ЗАЕС – але навряд чи цей об’єкт стане туристичною принадою. На жаль. Я б із задоволенням побував на екскурсії на діючій атомній електростанції.)

І найголовніше. Кам’янка-Дніпровська відома не тільки в області, не тільки в Україні, а і за її межами (в Росії так точно; вони на російський ринок і орієнтувалися до війни – тому, до речі, були проти війни, навіть мітингували) своїми помідорами. Там реально кожен другий їх вирощує. Зверху як подивитися на місто – балагани, балагани… Пам’ятник помідору стоїть, здається, і не один.

Ну, зрозуміли ідею? Дійсно, вона ж на поверхні лежить. Тому я просто розписав те, що розписала б кожна притомна людина. І написав листа в мерію – тим паче, вони самі просили надсилати їм свої варіанти.

І ось прийшов цей великий день – день перейменування вулиць в КД. Читаємо новину на місцевому сайті.

Прекрасна назва – Зелена. Красива, романтична. Тільки вона ні про що. Як назва мого рідного села – яке до 60-х років називалося на честь першого поселенця, а тепер просто зеленіє. (Хоча років через 50 воно свою назву виправдає – заросте зеленими-зеленющими бур’янами і зникне.)

А ви бачите в цьому списку “Помідорну” вулицю? От і я ні. Ну дійсно, навіщо місту, де помідори – це головна рушійна сила і бренд, така назва…

Добре, хоч не перейменували Леніна в Європейську (існував і такий варіант – колишній мер запропонував, не аби хто). Це було б зовсім “соціалізмом навпаки” – он в Умані теж центральну вулицю Європейською обізвали. Очевидно, регіональні чиновники – які так і залишилися натуральними совками – просто звично змінили напрямок. Раніше Ленін був дороговказом, а тепер Європа стала нашим “комунізмом”.

…І це нерозуміння суті і важливості назв – це лише вершина айсберга. У людей під ногами валяється геніальна ідея. І робити нічого не треба – просто знайти людей з мізками, узгодити взаємовигідні умови. А далі просто сидіти і рахувати гроші. Так, ви скажете, що це нагадує Нью-Васюки – але, на відміну від оних, тут це все реально б спрацювало. Я вже не кажу про те, наскільки там зручне транспортне сполучення – автотраса, залізниця до Енергодару (менше 25 кеме від Кам’янки), залізниця в Нікополі (далі доїхати по місту до порома, і на поромі через Каховку – ну екзотика ж!). Ехехе.

А ось, до речі, пам’ятник помідору.