Детальніше про перейменування взагалі поговоримо тоді, коли оформлять зміни назв у одному прекрасному місті, де я люблю бувати (але не тому, що воно прекрасне, а через людей, які там живуть) – а зараз по одній конкретній історії.

Отже, профільний комітет ВР рекомендує депутатам проголосувати за нову назву Дніпропетровська – Дніпро. Цей висновок з’явився на сайті ВР сьогодні.

Я не буду повторюватися – ця назва тупа і безглузда. Хто думає інакше – нехай спочатку покаже паспорт, де у нього замість нормального людського імені буде прописано “Вован”, “Жека” чи “Тоха”. Той, у кого такі або подібні варіанти в паспорті зустрінуться – можуть сміливо доводити, що назва “Дніпро” має право на існування. Всі інші – до паспортного столу, змінювати ім’я. Сповідуйте те, що проповідуєте, шановні.

Я не буду зараз доводити, чим кращі варіанти Кодак і Січеслав, і яких з них двох логічніший. Це вже не має ніякого сенсу. Варіант “Дніпро” зі всією очевидністю буде проголосований. А проголосований буде тому, що всім все пофіг. Грошей на цьому не зрубаєш, інтересу у депутатів до високих матерій – ніяких. Тому понатискають кнопкодави свої і чужі кнопки – та й по всьому.

І буде Дніпропетровськ – Містом-без-назви. Зате з погонялом. Але все це неважливо. Бо головне – “ми прівиклі так називать, паетаму должно бить так”. Нічого вам не нагадує? Ну так, звісно – “я, када бил малєнькій, тут возлє Лєніна гулял і марожено єл. От зачєм ету память сносіть?” Це в Харкові, якщо не помиляюся, так говорили деякі особливо упороті гомо антисапієнс.

Вся проблема в тому, що Дніпро – це не назва. Це порожнє місце. І назва річки. Назва “Дніпро” може всерйоз асоціюватися з одним-єдиним містом на цій річці тільки у недалеких персонажів. Я пам’ятаю, як працював в службі доставки – у нас був регіональний центр в Дніпропетровську, і нам звідти возили посилки в наш типу-офіс. Так от, водій ГАЗелі на повному серйозі у мене питав – “а чо ета вашу плотіну назвалі в чєсть нашево города?” Це про ДніпроГЕС, якщо ви не здогадалися.

…Я не раз писав, що називати м. Запоріжжя козацьким містом, а тим паче регіон Запоріжжя (Запорізьку область) козацьким краєм – це велике перебільшення. Запорізька область – це штучне утворення з двох абсолютно різних історичних регіонів, і південна її частина, яка складає більше половини – це скоріше татарсько-ногайсько-болгарсько-фламандський край. (Просто за радянських часів від усіх вищезгаданих народів там залишилися тільки згадки. Та і до них постаралися. Ви знаєте, наприклад, що місто Приморськ, до якого дехто з вас їздить відпочивати – насправді мало назву не із довідника “Стеля”, а реальну, пов’язану з історією. І називалося воно Ногайськ. До 1964-го року. І ногайці жили там ще у 18-му столітті. А скільки кримськотатарських і менонітських назв поперейменовували в південних районах області – і говорити нічого. Молочанськ – теж на честь річки, до речі, запам’ятайте цей момент – до 1916-го називався Гальбштадтом.)

Так от – козацький край це якраз нинішня Дніпропетровщина. І нинішній Дніпропетровщині варто було б розвивати туристичний потенціал (у тісній взаємодії із Запоріжжям, звісно ж – острови Хортиця і Байди нікуди не дінеш, і певна історія там все-таки є, хоч і не така, про яку люблять пафосно понарозказувати деякі персонажі) в царині козаччини. І прекрасним початком розвитку “козацького туризму” регіону могло б стати свідоме перейменування комуняцького Дніпропетровська у щось тематичне, історичне і логічне. А не у безособове Жека… вибачте, Дніпро.

Що ж, зате місцеві обивателі натішаться. “Ми жеж так наш горад називаєм – от і харашо, шо так і пєрєімєновалі”. Тільки хочу нагадати, що назва “Дніпро” звучить у всіх мовах однаково. Це знає навіть офіційний сайт ФК “Дніпро”, що в місті Дніпро, що на берегах річки Дніпро. (Так-так, це вони сміялись із Запоріжжя, де в Ленінському районі проспект Леніна упирався в площу Леніна і т. ін.) А те, що московитам закон неписаний, і вони пишуть у себе вдома “Днепр” – це їх персональні проблеми. Запам’ятайте добренько, що місто на малоросійській говірці московитського язика буде звучати як “Днипро”.

З палким сусідським привітом, Володымыр Мылэнко (бо Владимиры живуть за поребриком)