Скільки мов знає людина…

…стільки разів вона – не проститутка.

Знов у френдстрічці промайнула фотографія жіночки з написом “Повія” на кофтині. А я згадав свою історію.

Не пригадаю, щоб у нас з братом в радянські часи були якісь імпортні чи просто “дефіцитні” шмотки. Хоча в сімейному альбомі є наша з ним фотка, де на ньому – маленькому, може, рік чи півтора, тобто це десь 1984-й – футболка з кицькою і написом Cat. Саме так, англійською. В принципі, теоретично таке могло бути – по-перше, батьків старший брат у 80-х ганяв на “Москвичу” в Болгарію і Туреччину, возив якісь там речі на перепродаж, мабуть же, одяг, то, мабуть, і нам щось перепадало. А ще у мами була троюрідна сестра (якось так, да,  хоча точно ступінь родства не пам’ятаю, бо то вже таке, сьома вода на киселі), яка працювала в універмазі “Україна” – тепер це ТЦ з тією ж назвою, – і до якої ми як мінімум один раз на моїй пам’яті їздили туди в універмаг, очевидно ж, не для того, аби просто погутарити.

Але – от не пригадую імпортні шмотки. Років з 5-6 точно. І на тих рідкісних фотках, які були зроблені в шкільний період, я у традиційних радянських шапці, пальті, штанях, ботинках і те де. Я навіть і не пам’ятаю, зручний був той одяг чи ні, як він носився… От те, що “дипломат”, з яким я ходив до школи, був карою небесною. Отакий от, як тут праворуч, тільки чорний – і головне, що ручка в нього була вся у  таких пухирцях (як зараз на кондомах), і поки дійдеш від школи додому, рука просто горіла. Книжок же повно, та і йти кілометрів п’ять, з іншого села. (Нас-то возили автобусом, але бувало, що він чи то ламався, чи то кудись їхав у колгоспних справах.)

Одним словом, я був такий типовий радянський хлопчак. Типово-лоховський – мабуть, правильніше так, бо були й іншгі “типово радянські” люди, які вдягалися у, наприклад, “дубльонки”. Ця назва зазвичай вимовлялася побожно, з такою інтонацією, що було ясно – “жизнь удалась”. У нас не удалась, у нас не було 🙂

І от у 1991-му (чи може навіть 1990-му, хоча ні, все-таки це була весна 1991-го, бо іще існував СРСР) у мене звідкись взялася футболка із “імпортним” прінтом. Якийсь там малюнок – і напис. Причому напис на спині і мало не на всю спину. Тобто не напис, а цілий текст. Футболка іменно що “взялась” – бо мама її не купувала. Що не купувала, я знаю точно, бо (тут ми підходимо до суті історії) вона сама у мене питала про цю футболку.

А питала конкретно ось про що. “А шо там на спині написано?” Оскільки це був, повторюсь, 1991-й рік, і уже про “антисовєтчину” якось почало забуватися, і КГБ уже не особливо боялися (десь у той час до нас додому приїжджали з райКГБ через те, що дід біля сільмагу обурювався що цигарки під час тютюнової кризи продавали спершу тільки партійним, а іншим нічого не лишалося – і тоді батько майже прямим текстом послав тих кагебешників, мовляв, “їдьте, хлопці, назад і не морочте людям голови”) – тому питання, хоч і було серйозним, але без політичного підтексту.  “Може, матюки якісь?” – уточнила мама.

І отут була проблема. Тому що у нашій школі як іноземну вивчали німецьку. В інших школах району – англійську, а у нас і ще у декількох школах – дойч. Може, це через те, що школа була восьмирічна, “неповна середня”, а не десятирічна, хтозна. Тому перекласти текст ніхто не міг.

З іншого боку, ця проблема стала і спасінням – ніхто англійської не знає навіть на от стілечки, значить, ніхто і не прочитає, навіть якщо там і матюки. А коли вже англійська почала поволі входити в наше сільське життя – із імпортними товарами і таке інше – то і футболка вже поносилася, порвалася, пішла на тряпки, і на матюки уже перестали звертати увагу, так само, як і на написи англійською та іншими мовами.

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s