Мхедріоні. Dragobrat edition

Так, давайте розберемося, що ж напевно відомо по ситуації в “Хаті Магната”.

По-перше, участь у інциденті представників ПС підтверджена. Ну, для початку треба зауважити, що ніяка більше добровольча структура так часто не втрапляє у подібні історії. Бувають інциденти з вояками ЗСУ, але це якраз одиничні випадки (в сенсі – випадки з одним солдатом, а не групою). ПС же уже не вперше фігурує в подібних ситуаціях.

В принципі, це логічно. Те, що ПС діє за принципом франшизи, на даний момент не говорять тільки ліниві або відверті фанатики-адепти. Тому нічого дивного немає в тому, що в регіональних філіях ПС виявляються, скажем так, дуже цікаві люди. Це треба просто визнати, а не закривати очі. Навіть якщо там і були, як стверджує сторона захисту, ті, хто пройшов через Донбас – це ще ні про що не говорить. Буквально на днях Дмитро Різниченко написав про те, що один із його сослуживців, якого Полторак нагородив цінним подарунком, обвинувачується у вбивстві бойового побратима. Це не ПС, але теж добровольчий батальйон – і один із най-най-най. Тому не треба робити круглі очі.

По-друге, цілком очевидно, що історія, як і в Мукачевому, знову зав’язалася навколо певних шкурних інтересів. Примітивних і пласких чи багатошарових і складних – але шкурних. Ті, хто говорять про першопричину інциденту – “побутовий сепаратизм”, якось забувають, що в Україні є значно більш серйозні “побутові сепаратисти”.  Наприклад, газета “Вєсті”. Або телеканал “Інтер”. Але чомусь в районі їх офісів чи, скажімо, точок роздачі газет ніяких інцидентів не трапляється – хоча, будемо чесними, від них країни значно більше шкоди, ніж від власника чи охоронця якогось кабака на гірськолижному курорті.

По-третє, про те, що хтось когось там провокує – давайте не будемо. Не малі діти. Та й на тих, мабуть, такі аргументи вже не діють.”Провокують” тих, хто хоче бути спровокованим. “Ах, обмануть меня не трудно!… Я сам обманываться рад!

По-четверте… Скажу банальну річ, але право на насилля має бути монополізоване державою. Так, під відповідним контролем – це очевидно. Але історія не однієї країни говорить про те, що поява непідконтрольних державі парамілітарних організацій до добра ніколи не доводить. Я в заголовку недаремно згадав про одну з таких – погугліть, почитайте про цей “грузинський ПС”. Хоча значимість “Мхедріоні” не можна порівнювати із ПС – “Вершники” були одним із ключових гравців реально, а не віртуально. Їх сам Шеварднадзе героями називав – у певний історичний момент. А завершилось усе зовсім не героїчно.

Взагалі, про оце от – “історичний момент” – якось всі забувають. Що ти герой тут і зараз, а потім ти такий же громадянин, як і всі інші. Так, з певними пільгами, з певною пошаною – але не більше. Один із аргументів захисників драгобратського ПС був – прийшли хлопці з фронту, а тут… А що тут? А тут ті ж, хто й був до цього. Давайте відберемо у них “Хату магната”? Віддамо “правильним людям”? А чим тоді це відрізнятиметься від ДНР-ЛНР?

Легітимною може і має бути лише певна система, державна система, яка матиме над собою контроль. Чи як мінімум повинна мати. Згадайте, як в соцмережах виявляли сторінки нових патрульних, де вони підтримували сепарів чи росіян – все це піднімалося аж до керівництва, а потім робилися певні оргвисновки. Ви пам’ятаєте щось подібне у добробатах? Я теж ні. Принаймні, це ніде не афішувалося. Я вже не кажу про те, що там навряд чи має місце навіть такий відбір, як в ту ж патрульну поліцію. Принаймні, всі ці “Лісники” та інші, які виявилися членами ПС чи якихось його структур – це підтверджують.

Повертаючись до Драгобрату. Поки що не очевидно, хто там дійсно винен – брати на віру слова одних чи інших безглуздо. Але буквально за останні пару днів мені на очі попались кілька постів волонтерів, які пишуть про завершення своєї роботи з тих чи інших причин. І застерігають від обожнювання і возведення в культ будь-якого персонажа у камуфляжі і з нашивкою – яка б патріотична вона там не була. Задумайтесь над цим.

А ще – над тим, що Україна сто років тому програла якраз тому, що держава виявилася слабшою за “добробати”. Які далеко не завжди стояли на боці цієї держави. Хоча зараз їх – наприклад, махновців – вважають ледь не героями, забуваючи про те, яку негативну роль вони відіграли в тих подіях. Навіщо повторюватись і наступати на ті самі граблі?

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

w

З’єднання з %s