Один із 20-ти текстів для збірки, повністю присвяченої моїй малій батьківщині.

Великий, можна сказати, програмний текст на тему мови. Мови і моєї з нею історії.

Про той момент, коли краще промовчати, ніж говорити про те, чого ви просто не розумієте.

Після завершення університету моя дружина деякий час працювала учителькою в школі-інтернаті. (Он він, на фото.) Точніше, ким тільки не працювала – і вчителькою, і вихователькою, і методисткою… Інтернат, формально для дітей з проблемними легенями, а по факту для сиріт та подібних категорій – це тема для окремої розмови. Наприклад, як не згадати про те, як… Read More Батьки і діти, або Історія без геппіенду

В Дніпрі сталася страшна трагедія.

Крім усього іншого, в укрФБ я помітив неслабенький такий срач щодо новорічних привітань українських президентів. І вирішив згадати, а які ж стосунки були у мене з ними.

Читав. Сміявся. І вам розкажу.

Грудень 2021-го вийшов уже цілком собі повноцінним місяцем – тому можна і підбити деякі підсумки.

Так склалося, що в останні місяці мені та моїм близьким довелося попоїздити поїздами “Укрзалізниці”. І от що я вам скажу.