11 листопада у США, у повітрі над штатом Нью-Джерсі сталася маленька така авіакатастрофа. Розбився приватний літачок Cessna 172. Відомий літачок, наймасовіший в історії авіації, на секундочку. Між іншим, саме на ньому такий собі Матіас Руст залетів колись від кордону совятника аж у Москву.

Загинуло в тій авіакатастрофі 11 числа дві людини. Практично буденна новина, яку далеко не усі українські сайти і опублікували. Це ж не катастрофа якогось пасажирського “Боїнга” чи “Ейрбаса”, де відразу за сотню людей – хопа і немає. А тут усього двоє. Але…

Але у одного із них, у пілота доля склалася просто феєрично. Бо цим загиблим був Глен де Вріс (на фото). Так, той самий, який буквально 13 жовтня побував у космосі як член екіпажу корабля New Shepard (місія Blue Origin NS-18, усього другий пілотований політ цього корабля).

Уявляєте – людина злітала у космос (ну і що, що в суборбітальному польоті – все ж вище лінії Кармана), а за місяць загинул на висоті кількох кілометрів чи, може, навіть кількасот метрів…. От же доля.

Де Вріс – далеко не перша людина, яка побувала у космосі, успішно повернулася, а потім розбилася у авіакатастрофі. Про Юрія Гагаріна знають усі (хто не знає – перша людина у космосі загинула 1968-го, розбившись на військовому літаку під час тренувального польоту), а от в США першим таким був Джозеф Вокер.

Той самий Джозеф Вокер, який 19 липня 1963 року став першим, хто подолав лінію Кармана на ракетоплані X-15. Між іншим, після двох його польотів наступні два космічні польоти у подібному форматі (так, їх було усього чотири) сталися аж 2004 року! От такий був унікальний персонаж, про якого я детально розповідаю в своїй книжці “Повна історія пілотованої астронавтики США” (якщо вас цікавить, то кілька примірників ще є у продажу, пишіть мені у лічку на ФБ).

От Вокер 1963 року злітав у космос, а 8 червня 1966 року, пілотуючи легендарний* “Старфайтер” (F-104), зіткнувся у повітрі з “Валькірією” (ХВ-70).

А найпершим загиблим космо/астронавтом став Айвен Кінчлоу, чи Кінчело (в оригіналі прізвище – Kincheloe). І сталося це 26 липня 1958 року. Так, ще до гагарінського старту, до початку пілотованого етапу космічної ери. Справа в тому, що Кінчлоу був вибраний у програму Х-15, ту саму, в якій літали Вокер і майбутній “перший на Місяці” Ніл Армстронг. До речі, про Армстронга – подейкують, що він тоді програвав Кінчлоу, і деякі фахівці навіть схильні вважати, що у Кінчлоу були б непогані шанси першим прогулятися по Місяцю.

А ще Айвен Кінчлоу разом із Вокером і Армстронгом був у складі учасників проєкту MISS (Man In Space Soonest), яка була скасована уже після його загибелі – не тому, що він загинув, а через появу NASA, яке мало власні плани на початок пілотованих польотів.

До речі загинув Айвен у авіакатастпрофі на тому ж таки “Старфайтері” (на фото праворуч він якраз у кріслі пілота F-104). Причому через конструктивні особливості апарату. Справа в тому, що катапульта на тодішніх F-104 викидала пілотів униз, а не вгору. Оскільки ж літак Кінчлоу був на низькій висоті, той почав перевернати апарат пузом угору – але літак зруйнувався, загорівся, і пілот (з напарником) загинув у полум’ї.

І от нібито не має він прямого відношення до космічних польотів. Але ще 1956 року, коли він на літаку Bell X-2 уперше в історії піднявся до висоти 38,5 км – його американська преса пафосно назвала “першою людиною в космосі”. А 1960-го біографію Кінчлоу опублікували під промовистою назвою First of the Spacemen. Це вже наступного року Америка і світ отримали нових, уже уповні космічних героїв…

А останнім до 11.11.2021 космо/астронавтом, який загинув у авіакатастрофі після польоту в космос, став Роберт Овермаєр. Він, злітавши у 80-х у космос аж двічі (на Columbia та Challenger), розбився на літаку Cirrus VK-30 22 березня 1996 року.

До речі, 11 вересня 2001 року на борту Boeing 767-223ER, який вилетів Рейсом 11 American Airlines (так-так, тим самим, що завершив свій політ у північній вежі ВТЦ), був такий пасажир Чарльз Джоунс. Джоунса обрали (наскільки можна судити із наявної інформації, взагалі першим) у екіпаж STS-71B, що мав полетіти в космос у грудні 1986-го. Але шатл Challenger, на якому і планувало відправити на орбіту ту місію, загинув у січня 86-го – і усі плани були перероблені. А уже в січні 1987 року Джоунс пішов із групи військових астронавтів ВВС США. (Він, власне, і був обраний до складу тієї місії, бо політ STS-71B планувалося здійснити за програмою і на потреби військових. А після 26.01.1986 армія перестала використовувати шатли.) Так і не полетів у космос. Але в історію все одно увійшов. Втім, навряд чи Чарльз бажав саме такого потрапляння на скрижалі історії…

* – легендарність цього літака, гм, не дуже приємна. Його прізвисько знаєте яке було? Widowmaker. “Той, хто робить вдів”. Настільки він був небезпечний, настільки часто потрапляв у аварії та катастрофи.