МФК “Миколаїв” уже увійшов в історію українського футболу – футболками із зображенням Павла Зіброва. А давайте подумаємо, кого можна було б розмістити на ігровій формі клубів УПЛ.

Шахтар

Тут є дві рівноцінні кандидатури. Виконавець клубного гімна Алєксандр Сєров та людина, яка з’явилася у вигляді пам’ятнику ще за життя – Йосип Кобзон.

У обох мінуси в тому, що вони московити. У Кобзона мінус просто гігантський – українофобські заяви, робота в Держдумі, тобто на режим окупанта. Для самого “Шахтаря” це, в принципі, нічого не значить – але на трибунах стадіонів не зрозуміють. А от Сєрова можна – якщо він ніяких там листів не підписував.

Динамо

Топ-клуб, який позиціонує себе як всеукраїнське явище – принаймні, позиціонував раніше. Ну, і патріотизм фанатів, а також те, що Київ – це усе наймодніше, найкрутіше і т. ін. Одним словом – KAZKA.

(Ну, і красива паралель – фанати патріоти, а власник совок совком. Так і у того гурту – самі всі із себе україномовні і т. ін., а продюсер залюбки працює із “Пєснєй года”.)

Олександрія

Тут очевидного вибору немає, тому я б запропонував Віктора Павліка. Хоча б тому, що він зараз в основному по отаких райцентрах, як Олександрія, і гастролює.

Зоря

Несподівана пропозиція. Зоря – це ранок, світанок. А головний “Світанок” України у нас хто? Правильно, Руслана Лижичко. Знов-таки, жінка – гарантія, що не гей, яких так не любить гендиректор клубу.

Ворскла

Без варіантів – головна полтавська зірка, Вєрка Сердючка.

Десна

Не знаю, чому, але мені здається, що сюди б підійшла фізія фронтмена гурту “ТІК” Віктора Бронюка. Можливо, через асоціацію з “Чернігівським” пивом та піснею “Алкоголізм”…

Маріуполь

Із усієї світової культурної спадщини Маріуполь у мене згадується лише із письменником Лембітом Короєдовим, але не про них мова, та фільмом “Малєнькая Вєра”. Це 1988-й рік, пізній совок, в якому Маріуполь, за великим рахунком, і залишився. Принаймні, більш совкового міста ще пошукати треба – в УПЛ так точно.

А пізній совок, навіть конкретно 1988-й рік – це часи “Ласкового мая”. Так що – Юра Шатунов.

Львів

Цей “Львів” – відверта така попса, ще й мігруюча з ареалу в ареал. Ну прямо як вчора московитомовний, а сьогодні уже начебто і україномовний поп-співак, який навіть на рок-фестивалі виступити встиг. Звісно, мова про Олега Винника. Можна навіть легенду придумати, що його коріння – із передмістя Львова Винників.

Олімпік

Тут взагалі ні про що, тож нічого на думку не спадає, крім Потапа і Насті, наприклад. Або Івана Дорна. Вони теж – ні про що.

Карпати

Без варіантів і обговорень – Сергій Кузьмінський. Карпати знов програли в футбол.

Чорноморець

Тут також очевидний претендент – Леонід Утьосов.

Арсенал-Київ

А от сюди б я втелющив KAZKA – якби це було за часів “Арсенал-Шоу” імені Рабіновича. Хоча ні, скоріше якесь “Врємя і стєкло”. А зараз, коли “Арсенал” навіть такого собою не символізує, а просто є таке щось в Києві, з чого усі сміються – так це ж “кульок” і його співучий ректор Михайло Поплавський!

Ну от як вам варіянти?