Історія про українську спортивну журналістику, Григорія Суркіса і склеротиків.

Історія, значить, така.

В одному пабліку Вконтакте з’являються, назвемо це так, “фото рекламних плакатів у Москві з портретом Григорія Суркіса”. Ось ця сторінка, якщо у вас є Опера, увімкніть VPN і подивіться.

Українські ЗМІ (це важливе уточнення) через деякий час дають цю новину собі на сайти. При цьому першоджерелом є винятково ця сторінка пабліку Вконтакте.

Ми не знаємо, це реальне фото чи ні. Ми не знаємо, це реальний плакат чи ні. Цілком може виявитися, що і реальний. (Наприклад, це чорний піар проти Григорія Суркіса. Або він сам збожеволів. Чом би й ні. І те, і те теоретично можливе, перше навіть значно реальніше.)

Але, повторюся, ніяких достовірних першоджерел – крім пабліка Вконтакте – не існує. Це, нагадаю, Москва. Столиця Московії. Де зараз проходить чемпіонат світу з футболу. І от у Москві не знайшлося нікого із журналістів з фотоапаратом чи смартфоном, щоб зняв цей плакат. Я прогулявся по чотирьох крупних московитських сайтах – championat.com, sports.ru, sport-express.ru, sportbox.ru. У них немає ніяких новин про цей плакат. Їх не цікавить Григорій Суркіс? Нічого подібного. У них є навіть новини зі словами Григорія Суркіса, що “Динамо” не продається. (Нагадаю, Григорій Суркіс ніякого формального відношення до ФК ДК не має, і його слова формально – це слова сторонньої людини, нехай і віце-президента УЄФА, нехай і колишнього президента і власника клубу.)

Це у них є. А новини про плакат у них під носом, в центрі Москви – там на фото одна із сталінських висоток фігурує – немає. Чомусь.

І взагалі – якщо загуглити фразу “суркис москва” – то новини видає тільки на українських сайтах.

Крім того, самі фото викликають певні питання. Наприклад, в деяких місцях вони схожі на відфотошоплену картинку (тобто що “плакат із Суркісом” просто вставлений в інше фото). Це необов’язково так – але питання виникають.

Крім того, викликає питання сам зміст плакату. По-перше, жоден притомний політичний чи бізнесовий персонаж, якщо він не стоїть на відверто проросійських позиціях (а Григорій Суркіс в цьому помічений не був, він взагалі дуже хитрий персонаж і аж так відверто не палиться), не буде педалювати тему “дружби з Росією”. По-друге, Григорій Суркіс – людина із певною пихою, і попіаритися не забуває навіть там, де ви й не чекали. Ось, наприклад, як це феєрично зробив офіційний ютуб-канал “Динамо” на фоні участі дитячої команди клубу (в якій грає син Григорія Суркіса) в міжнародному турнірі – раз, два, можете подивитися на каналі ще. І при усій цій пафосності на такому серйозному плакаті (реакцію це викличе, самі розумієте, яку – що там, що тут) ні буквою не згадується, що “Григорий Суркис” не просто собі якась приватна особа, а віце-президент УЄФА.

Було б це в Україні – одна справа, тут його всі знають. Але це інша країна. Де на Суркіса, за великим рахунком, наплювати. От ви багато знаєте віце-президентів УЄФА без Вікіпедії, крім Суркіса? От десь так, напевно, і в Московії знають про Суркіса. То пояснення, хто він такий – не просто бажане, а необхідне. Але ні – просто “Григорий Суркис”.

(Я усвідомлюю, що цей аргумент легко розбивається тим, що це може бути замовлення його ворогів, і їм все одно, чи буде там його посада вказана, чи ні. Головне – фото і ПІБ. Але те, що це чорний піар – чи просто неякісна робота піарників – теж треба довести, чимось підкріпити.)

У підсумку що ми маємо. Плакат висить в центрі Москви, а московитські ЗМІ його не помічають. І взагалі помічає тільки український футбольний паблік Вконтакте. На плакаті є певні моменти, які викликають підозру у фотошопі. Викликає подив і питання сам зміст плакату.

Але українські ЗМІ, в першу чергу суто спортивні, але не тільки, беруть і передирають його аж бігом.

І це не найвеселіше. Найвеселіше почалося тоді, коли до мене в коменти прийшла людина, яка не так давно сама працювала журналістом – причому (я не знаю, збіг це чи ні) у одному із тих самих ЗМІ, які й дали цю “новину”. І почала захищати право ЗМІ на таку новину.

Причому ця сама людина, працюючи у ЗМІ, писала, що інформацію обов’язково треба перевіряти. Писала про те, що соцмережі є не аж таким джерелом, на яке можна стовідсотково покладатися. Причому, хочу зауважити, хоч ця людина і заявила у відповідь на моє питання, що не пам’ятає такого – але я пам’ятаю. І що йшлося тоді не просто про соцмережі, а про твіттер-аккаунти відомих людей, політиків, бізнесменів, спортсменів (які дуже часто є верифікованими, тобто підтвердженими). І навіть при цьому людина тоді говорила, що аккаунти в соцмережах не є стовідсотковим джерелом. А тут не верифікований твіттер-аккаунт, а паблік Вконтакте. (До речі, це теж важливо. Як відомо, після обмеження доступу до деяких московитських сайтів багато патріотично налаштованих українців перестали відвідувати ці сайти, тож далі можна потеоретизувати, хто залишився Вконтакте, і на кого працюють ці пабліки, нехай і футбольні. Це вже гіпотези, але нехай будуть для загальної картини.)

І от ця людина раптом захищає право ЗМІ на публікацію таких “новин” – оперуючи при цьому аргументами “найбільший український паблік про футбол”, “сайт особисто знайомий з цими пацанами і міг уточнити”. І заявляючи про те, що треба ще довести фейковість цих плакатів. Не достовірність, не правдивість, не реальність цих підозрілих фото – а фейковість.

Ні висновків, ні моралі не буде. Я просто хотів розписати цю історію. І я її розписав. В тому числі й для того, щоб потім тикати конкретним людям під носа.

P.S. Неповний список ЗМІ, які дали цю нічим не підтверджену новину із московитської соцмережі – ось тут.

UPD. Tribuna перевірила і написала про фейк – лінк тут.