Питання, на яке я не знаю відповіді. Але пробую його знайти.

Слухайте, а я чогось не розумію. От іде ця придуркуВАТА хода сектантів РПЦ в Україні (давайте називати речі своїми іменами – ніяка ота «церква» не Українська, і в Московії вона так не називається, там вона сприймається, як має сприйматися – філія РПЦ в нашій країні). Зібралося вже чимало народу там. Планують до Києва дійти. Уже з’являється інформація про можливі провокації і таке інше.

А де наші доблесні патріоти? Де Юрій Михальчишин, який у свій час грозився вигнати «синьожопу банду за Дніпро»? Це ж його шанс нарешті показати, як він уміє виганяти. Де «Правий Сектор», яким, мабуть, і досі лякають діточок десь по алтайських селах? Де ті герої, які обіцяли розігнати Київпрайд (шкоди від якого було… ну, самі оцініть ту шкоду, у мене такої лінійки немає)?

Поліз на ФБ-сторінку до відомого Миколи Коханівського. За останні пару тижнів – «зносимо пам’ятник Щорсу» (знесли? га?), гендляр Червоненко та захист Баті від «внутрішніх окупантів». Да, прямо так і написано: «Вважаю, що боротьба з внутрішнім окупантом на сьогодні – це найважливіша справа для українського націоналіста». Це навіть коментувати не буду. Оце і все, що знайшов. Про акцію Московського патріархату немає нічого. Поліз ще до Олени Білозерської. Під останнім постом – там щось про картину – кілька людей в коменти кинули лінки на новини про цю ходу. Одна людина прямо написала: «Чи збираєтесь ви терміново щось робити для зупинки Троянського коня у вигляді ходи МП/РПЦ? » 16 годин тому написала.

Тиша.

Як це розуміти взагалі? Я для себе бачу три варіанти відповіді.

1) Українські професійні патріоти/націоналісти (слово «професійні» вжито винятково з метою розмежування двох масивів; наприклад, я патріот України, але ні в яких відповідних організаціях не числюся, значить, я не професійний, а так собі, аматор) не бачать у цій акції ніякої загрози. Тому не вважають за потрібне на неї ніяк реагувати, я вже не кажу про те, щоб всерйоз відволікатися.

В принципі, я теж не вважаю це чимось серйозним, да. Правда, повторюся, я не професійний патріот, а просто собі людина. Це по-перше. А по-друге, я й Київпрайд не вважав чимось АЖ ТАКИМ. А знайшлися ж люди – і їх було не п’ять і не десять, – які збиралися щось там влаштувати, розігнати і таке інше. Якщо їм така загроза існуванню… ну, я знаю, існуванню України, напевно ж, болить – то чому ж немає ніякої реакції на оцю от, значно масштабнішу і серйознішу подію? Хіба щось в закритому режимі готують. Ну, побачимо.

2) Українські професійні патріоти/націоналісти загрозу бачать, але нічого не роблять, бо… банально бояться протидії з боку її учасників. Ну а чому не варіант? Це ж не пару сотень хіпстерів по Києву ганяти. Хіпстери то хіпстери, а тут на всю голову ударені сектанти, до того ж, там не тільки безголові баби шурують, як ми бачили з фоток – а й мужики у камуфляжі. Можуть і наваляти.

Я не те щоб критикую чи там сміюся цим пунктом. Страх – це нормальна людська реакція. Ті, хто не відчувають страху – або брешуть, або мають якийсь психічний розлад. Спитайтеся у будь-якого профільного лікаря. Просто коли ти розказуєш про те, як героїчно поженеш синьожопу банду, чи про боротьбу із внутрішнім окупантом – і при цьому не можеш чи не хочеш справитися із натовпом дурачків, воно сприймається трохи… незрозуміло, чи що. А то й просто смішно.

3) Українські професійні патріоти/націоналісти ніяк не реагують на цю подію, бо не отримали відмашку. А не отримали її тому, що ті, хто роблять відмашку – керують і тими сектантами, що зараз ідуть на Київ. Так, звісно, це чиста конспірологія. Але при цьому і варіант. Ніяких пояснень тут бути не може – тільки припущення і  гіпотези. Але, але, але…

Втім, яка б версія не була правильною (а я справді не розумію, яка з них правильна чи принаймні правильніша) – така відсутність реакції на хресну ходу МОСКОВСЬКОГО патріархату викликає подив. Чи вже й не викликає?

UPD. Нарешті хоч якась реакція! Але така, що…

Заява УНА-УНСО від 11.07.2016 року

Як ми і передбачали, Президент України, при підтримці Володимира Путіна, робить все можливе для  реалізації «Мирного плану Президента України Петра Порошенка та мирних ініціатив Президента Російської Федерації Володимира Путіна» узгоджених сторонами у Мінську. Зокрема, йдеться про створення необхідного  соціально-політичного фону для проштовхування у Верховній Раді України закону щодо виборів на тимчасово окупованій території Донбасу, до виводу з неї російських військ та передачі контролю за кордоном українській стороні.

          Як нам стало відомо, прийняття цього закону планується на останній день роботи Верховної Ради поточного тижня, а саме на 14.07.2016 року.

          Для  відвернення уваги громадськості  від цього питання, за пропозиціями  майбутнього Голови Адміністрації Президента, пана Ковальчука, в АП України було прийнято рішення щодо організації «хресного ходу за мир». Це рішення було підтримано  й російською стороною, яка як відомо висуває необхідність проведення виборів на Донбасі як головну умову реалізації «мінських домовленостей».

          З огляду на те, що переважна більшість  «української» «еліти», включаючи  Президента України, є вірними парафіянами УПЦ МП, провокації під час «хресного ходу» можливі, але малоймовірні… Його завдання – відволікти увагу громадськості України від процесу капітуляції України на Сході.

          Виходячи з цього стає зрозумілим, що ті політичні групи, як це  було й з маршем ЛБГТ, що закликають до силового протистояння «хресному ходу»,  швидше за все знаходяться на утриманні «жидів по-новому» та виконують  свою роботу.

Не дайте «попам Гапонам» завести вас на манівці.

14.07.2016, біля Верховної Ради, зірвемо плани Путіна–Порошенка.

А потім і з «хресною ходою» розберемося…

Пруф – тутечки.

Ну от що тут можна сказати? Я не знаю.