Продовжуємо мандри моїм літературним десятиліттям. У попередній серії йшлося про першу книжку під псевдонімом, про книжку, яка, власне, і підштовхнула мене до ідеї продовжувати писати і видавати.

В першій серії автобіографічного документального серіалу я розповідав про те, як усе починалося, як з’явилася ідея першої книжки, як я її писав, як втілював у життя увесь проєкт, де взяв гроші і де друкував. Словом, про все те, що сталося десять років тому. А тепер перенесемося трохи назад, на початок століття…

Сьогодні 16 березня. І цей день для мене – воістину знаменний. Цього дня я народився. Народився, як письменник. Рівно 10 років тому, 16 березня 2016 року, я отримав на руки наклад своєї найпершої книжки. Про неї, про її створення і взагалі про свою творчість я хочу розказати у справжнісінькому текстовому серіалі.

Очікувана українізація обернулася констатацією банальної другосортності.

Я іноді кажу, що я тактильна людина – тобто для мене важливий дотик, важливо потримати в руках (чи за руку), аби зрозуміти, відчути, злитися з. Але це неправда. Для мене важливі усі людські чуття. Я люблю слухати музику і аудіокнижки, люблю читати і дивитися фільми з синами, люблю смакувати солоні огірки та смачну соковиту черешню.… Read More Три аромати з…