Час настав. Нове правило уже сформульоване.

Для початку нагадаю –

Перше правило

Друге правило

Третє правило

А тепер – до справи.

Четверте правило звучить наступним чином:

Люди хочуть завжди бути правими. Тому вони ніколи не вибачаються, бо це визнання поразки

Що це значить на практиці? Те, що, коли люди бачать якесь твердження, яке їм не подобається – вони намагаються хоч якось викрутитися, щоб їхня позиція, яка суперечить цьому твердженню (яке є істинним), все одно виявилася переможною. Принаймні, в їхніх власних очах.

Тобто вони намагаються знайти якісь зачіпки, придирки, винятки з правил – і подати їх як безумовний доказ своєї правоти. Скажімо, ви говорите, що американська космічна програма є значо успішнішою за радянську. Але людина, яка має іншу точку зору – починає знаходити будь-які виправдання: “А Гагарін перший в космос полетів”, “А хто перший супутник запустив”, “А американці два перші польоти взагалі не на орбіту здійснили” і т. ін.

Звісно ж, ці виправдання аж ніяк не змінюють суті твердження. Але для самої людини вони є таким собі фіговим листком – я все-таки виявився правим, він програв!

Саме через це люди не вибачаються за сказану, написану чи зроблену дурню. Бо вибачення для них – це капітуляція. Той, хто вибачається – той лузер, невдаха і взагалі людина нижчої касти