Протягом тижня спостерігав за процесом масового божевілля єднання навколо персони президента. І от що хочу сказати.

Те, що це спонтанний процес – я не вірив з самого початку. Далі, коли в цей процес по повній програмі включилися чиновники – стало уже відверто зрозуміло, що усе це постанова з ОПи. Але і на початку мені було очевидно, що усе це – не щирий народний порив, а зрежисована акція.

Чому я так думаю? З однієї простої причини.

Якщо люди у складній ситуації об’єднуються навколо чогось чи когось – вони роблять це завжди. Ну, просто тому, що це логічно і так має бути, бо, як каже приказка, “гуртом і батька легше бити”. Але!

Я згадую 2018 рік. Інцидент із українськими кораблями. Президент оголошує воєнний стан у низці регіонів (прикордонних з Московією, окупованими територіями України і Молдови). Що ми бачимо? Єднання навколо президента? Нічого подібного. Більша частина українського суспільства повелася на істерики різних ляшків, що це президент таким чином намагається відкласти чи скасувати вибори і правити далі. Хоча тоді президент, на відміну від нинішнього – перебував у рамках своєї конституційної каденції.

Рівно так само і зараз – українське суспільство повелося, як те стадо, на заклики спеціально обучених інтернет-обізян і побігло об’єднуватися і підтримувати Зеленського. Хоча в цьому не було жодного практичного смислу – тільки символічний, потрібний самому Зеленському.

І коли мова йде про так зване “стадо”, питань у немає немає. Як ми бачимо за усі три з хвостиком десятиліття – стадо тому і стадо, що його ганяють туди-сюди, від одного “папіка” (чи “мамки”) до іншого. Але я бачим і цілком притомних людей, які не голосували за Зеленського, які його на дух не переносять – та і вони піддались цій примітивній маніпуляції.

Скажіть, шановні. А чи не ви ще кілька днів тому так щиро обурювалися заяві Зеленського про те, що ті, кому щось не подобається (він сам перш за все), можуть шукати собі інше громадянство? Що, вже забули? Вже не тисне?

І ще. А чому ви не закликали до єднання тоді, коли Зеленський говорив ці слова? Чому ви не згадали про єднання тоді, коли він розпочав черговий етап боротьби з опозиційним політиком Петром Порошенком? Де були ці ваші полум’яні й принципові слова? Чи єднатися треба тільки нам, проукраїнським лохам? А їм, зеленим мародерам, які – як ми бачимо із постійних зведень силових структур – грабують країну навіть зараз, і війна не заважає їм пиляти державний бюджет шматочок за шматочком? Коли “слуги народу” разом із Тимошенко, ОПЗЖ та іншими “партіями”, які сидять в Раді тільки для того, аби отримувати свою пайку за “правильні” голосування влаштували ганебне шоу з голосуванням за велике атомне крадобудівництво – це були ваші заклики до єднання? Чому ви тоді мовчали? Чи те все було неважливо? А важлива тільки персона президента?

Так от, шановні проукраїнські лохи – найвища цінність, навколо якої треба єднатися, це УКРАЇНА. Це наша з вами держава, яка є єдиним у світі місцем, де українці можуть почуватися, як удома. Ось навколо чого треба об’єднуватися. А прізвище президента – це расходний матеріал. Точно такий же, як мобілізовані, яких ми втрачаємо на полях війни. І, знаєте, різка заява якогось американського політика на адресу Зеленського – це значно менша проблема, ніж загибель чергового військового. Бо Зеленський утреться, нічого з ним не станеться, і врешті-решт домовиться з Трампом (от побачите, а я ржатиму вам в лице) – а загиблих військових більше не буде. І загиблих цивільних більше не буде. І без них, можливо, України не буде. А без Зеленського Україна буде, навіть технічно – його замінить голова Верховної Ради, якщо ви уже забули, ми уже це бачили в 2014 році.

Наостанок повторю те, що я говорив уже не раз. Я не є членом Національної спілки журналістів чи письменників, не належу до якоїсь іншої спільноти, крім однієї. Тієї, приналежністю до якої є паспорт громадянина України. Я – член величезної спільноти під назвою “українці”. І це єдина спільнота, до якої я свідомо хочу належати. Бо вона єдина – підстава для існування України як такої. І саме Україна та її суспільство – це єдине, навколо чого варто об’єднуватися.

А, об’єднуючись навколо якогось політика, ви тільки робите йому рекламу. От ви – так на словах не толеруючи Зеленського – зробили йому на рівному місці, безкоштовно і безмозгово, рекламу. Підняли рейтинг (найвищу цінність для нинішньої влади, крім грошей). Мо-лод-ці.

З.І. І, знаєте – після 2022 року я упевнений, що кожен отримає за свій ідіотизм по заслугах. Зокрема, і ті, кому не вистачило розуму подумати, а навіщо увесь цей цирк з “єднанням” (що, Трамп, Венс чи Маск будуть лазити по укрФБ і підраховувати кількість “єднатєлів”?). Чи просто – промовчати у цій ситуації.

З.З.І. Для тих, хто захоче мені довести, що “Зеленський – це зараз і є Україна”, я нагадаю, що формула “Президент – це країна” використовується саме у тій країні, з якою Україна зараз веде війну. Ви серйозно пропонуєте нам стати другою Московією? А навіщо тоді усі ці жертви? Можна було погодитися на Медведчука на посаді в. о. президента, на збереження декоративної українськості (а декому і цього не треба, із задоволенням повернувся б до “раднова русскава язика”) і все. Якщо для вас країна – це не суспільство, не нація, а обраний стадом найманий працівник, який возомніл себе найвеличнішим політиком сучасности.