Отже, як Мая Санду уперше в історії Молдови виграла другі загальнонаціональні президентські вибори.

Для початку – про явку, яка між 1 і 2 турами зросла, так – з 51,68% до 54,34%. Ось найцікавіші регіони Молдови.

Гагаузія – тотально промосковитський регіон, Санду там навіть у 2-му турі не набрала і 3%

1 тур – 62 929

2 тур – 66 072

Придністров’я – ці голосують, звісно, не у себе, а на адмінмежі для них зроблені дільниці; як голосують, пояснювати не треба, хоча цього разу аж під 20% Санду віддали

1 тур – 16 131

2 тур – 26 260

Бельці – друге за населенням місто Молдови, також підтримало Стояногло, опонента Санду

1 тур – 51 716

2 тур – 52 141

Кишинев – це оплот проєвропейських сил в Молдові

1 тур – 361 786

2 тур – 379 554

Як бачимо, особливо зростання кількості виборців Стояногло і не допомогло. Навіть додаткові 10 тисяч придністровців (а це у відсотках найвище зростання між 1 і 2 турами). Тобто виборці Санду теж молодці, зібралися і прийшли.

Тепер до результатів.

Загальні результати (Молдова+діаспора)

1 тур

Санду – 656 852 (42.49%)

Стояногло+Усатий+Влах+Тарлев+Фуртуне+Кіку – 847 468 (54,82%)

Стояногло+Влах+Тарлев+Фуртуне+Кіку – 634 299 (41,03%)

Тут я виділив кольором, щоб було зрозуміло. Червоні – це ті, хто чітко за Стояногло чи проти Санду (звісно, навіть коли за Стояногло, то проти Санду, бо Стояногло як виник із своєї Гагаузії, так і зникне після цих виборів). Синій – це місцевий популіст Ренато Усатий, який і вашим, і нашим. 2016-го більше за Додона був, 2020-го більше за Санду – не напряму, а типу “ви за цих не голосуйте, бо тут аферисти і вопщє”.

Як бачимо, навіть без Усатого Стояногло і чотири інші промосковитські кандидати разом набрали практично стільки ж, скільки і Санду. А у Санду насправді там особливої підтримки і не було, хіба Октавіан Чіку, але він набрав аж 0,93%, так що його виступ проти Стояногло перед другим туром – це таке собі.

Отже, головним було – кого підтримає електорат Усатого. Він, до речі, знову, як і 2020-го, заявив, що не голосуватиме за Стояногло, бо там є багато мутних персонажів. Словом, зробив хід на користь Санду, прямо в лоб цього не роблячи – як і 4 роки тому. І що ж ми бачимо?

2 тур

Санду – 930 238 (55,35%)

Стояногло – 750 370 (44,65%)

Санду, як свідчать результати, додала 280 тисяч голосів. Стояногло з четвіркою промосковських кандидатів (де більшість голосів, звісно, пішла йому) – 120. Тож, попри зростання самої явки, треба визнати, що немаленька частина голосів електорату Усатого знову пішла на користь проєвропейської кандидатки.

Тепер по ключовому для Санду регіоні – столиці (самому Кишиневу і околицях, де підтримка у пані Маї навіть вища, ніж у місті)

Кишинев

1 тур

Санду – 173 798

Стояногло+Усатий+Влах+Тарлев+Фуртуне+Кіку – 165 190

Стояногло+Влах+Тарлев+Фуртуне+Кіку – 135 492

2 тур

Санду – 215 493

Стояногло – 160 062

У другому турі Санду в столиці додала 40 тисяч, а Стояногло плюс міньйони – 25. Тут чітко видно, що столичний електорат таки мобілізувався перед загрозою повернення у промосковитське русло.

І ще один показник – той, яким козирятимуть чи уже козиряють московитські пропагандони, називаючи Санду “президентом діаспори”.

Внутрішня Молдова загалом

2 тур

Стояногло – 51.19% (692 533)

Санду – 48.81% (660 226)

Тут варто визнати, що Санду, яка 2020-го виграла і без діаспори – 51% власне у Молдові, – цього разу удома програла. І справа не в Придністров’ї – на попередніх виборах із 14 тисяч у 1 турі явка ПМРців зросла до 31 тисячі у 2-му, тож зараз вплив придністровців був навіть меншим, ніж тоді. Справа саме у Молдові.

Зокрема, в українській діаспорі, яка живе на півночі. І яка там, судячи з результатів, вата ватою. Ось де треба працювати – і Санду, і, між іншим, українські владі. Якщо вона хоче мати під боком стабільного і прогнозованого партнера, а не чергового упирька Додона.