От воно і сталося. А ми й не помітили.

Я уже неодноразово писав про історію з фемінітивами, точніше, історію з істерією навколо фемінітивів. Але зараз скажу от що.

Сьогодні один мій знайомий побачив пост у дуже відомої українки на цю тему. Пост, звісно ж, про те, що фемінітиви – зло і все-таке, мовляв, треба “пані сержант” використовувати. На що він написав у коментарі – тоді треба ж і “пані вчитель” і “пані медбрат” використовувати. За що тут же отримав – що, як ви думаєте? Правильно – бан.

А раніше, я вже про це писав, інша дуже відома українка (і та, і та – мають безпосереднє відношення до Сил оборони України, тому я не буду називати їхніх імен, бо нехай у нас поки не судять за “дискредитацію армію”, але, я бачу, що до цього залишається недалеко) безапеляційно заявляла, що не треба щодо мене вживати фемінітиви.

Обидві ці людини не мають жодного відношення до філології. Але абсолютно упевнені, що вони праві у своїй позиції. А хто не погоджується з ними – тих тут же банять.

А все чому? А все тому, що українці створили для своїх кумирів (кумири, підкреслю, різні – і українці, точніше, групи українців, різні) тотальні “теплі океани”. Як сказав мій знайомий, який потрапив у той бан – “бульбашки всеохоплюючого одобрямса”.

А коли ти перебуваєш у такій бульбашці – ти так чи інакше, але втрачаєш зв’язок з реальністю. І починаєш думати, що ти не тільки у своїй галузі щось значиш – а у всьому на світі саме ти і твоя позиція є єдино правильною.

Нікого не нагадує? А подивіться на заголовок цієї статті. І на оцю от обкладинку. І ще давайте згадаємо легендарні рядки із пісні радянського політзека Юза Алешковського:

“Товарищ Сталин, вы большой учёный —
В языкознаньи знаете вы толк”

Думаю, не треба пояснювати, що Сталін був такий же філолог, як і героїні (чи “пані герої”?) цієї статті. Але – оскільки його “бульбашка всеохоплюючого одобрямса” накрила усю територію Радянського Союзу, він рано чи пізно настільки поїхав дахом від цієї надутої величі, що увірував у свою геніальність навіть у питаннях мовознавства. (Як і його ментальний нащадок, Володимир Путін, тільки той поки що більше в історії “шпіціаліст”, але, не виключаю, колись дійде і до мовознавства, чом би й ні.)

Але Сталін – то тоталітарна держава, то абсолютний контроль над суспільством, думками людей та ін. Та навіщо ми тут, у демократичній Україні власними руками виростили цих маленьких сталінів, які уже упевнені в своїй правоті (“учение Маркса истинно, потому что оно верно” – пам’ятаєте таке?). Упевнені завдяки тому, що навколо них уже створилася ця бульбашка, де ніхто не скаже правду. А ті сторонні люди, які прийдуть і скажуть – тут же відправляться в бан. Не за хамство чи якусь іншу некрасиву поведінку – а просто за неприємну правду.

Висновків не буде. Усі, хто хотів, їх давно зробили. Та і стаття ця – не для висновків. А для попередження. І для (не дай Боже, та все ж) майбутнього нагадування – це усе було зроблено вашими руками.