Якою різноманітною може бути френдстрічка.
Сходив вчора на гру славних клубів Bath City (Бат) та Whitehawk (Уайтхок, що під Брайтоном).
Це 6 дивізіон в англійській системі. Коротше, те саме “бий-біжи” болото.
Підходжу до стадіону, бачу вивіску Matchday Office, прямую туди, питаюся у бабці-касирці: а можна квиток на сидяче місце на сьогодні, будь ласка?
А вона: ой, синку, а в тебе є абонемент?
– Немає.
– Ну тоді підходь о другій (старт о третій – О.Н.), та заходь прямо на трибуну, там продадуть.
Підходжу в означений час туди. Вхід до трибуни виявляється вузенькими дверима з Їржавою вєртушкою періоду боротьби Черчілля із Чемберленом і змерзлу але бадьору продавчиню у клубному куртяку.
– Доброго дня, пані! Мені, будь ласка, квиток на сьогоднішню гру!
– Добрий день, пане! 13 фунтів, будь ласка! (Ліричний відступ: 13 фунтів – це а) 2.5 пінти розливного у пабі за рогом б) рівно половина суми, яку тиждень тому Bristol City просив за квиток на домашній матч з Aston Villa. Ну щоправда, там модель реалізації квитків дещо інша. – О.Н.).
– ОК. А де тут у вас при нагоді можна знайти туалети?
– Еммм… Джиииме?
– Шо?
– Джиме, а де в нас чоловічі нужники і чи іх ще не закрили на ремонт?
– Тю. А тобі наш…аааа! пане, ну взагалі-то, чоловічий нужник осьо там. Але я б вам радив скористатися послугами нашого пабу, бо у нас на стадіоні еее… базовий комплект зручностей.
-Гаразд, дякую. Стоп! але ж ви квитки не видаєте, як я зайду на стадіон?
– Ой, та як повернетесь, або сюди вертайтеся, або туліть на шості ворота, скажіть, шо Моллі вже видала квиток.
*власне гра*
Тупо, але досить швидко і весело. Тупо – бо фланги-навіси-бій-біжи-напівпрофі. Швидко – бо не було ні тупої перепасовки у центрі, ні дегенеративних передач воротарю.
А весело – бо публіка. Мене порадував епізод, коли один із гравців видав розумний пас вперед (замість чергового “за будь-яку ціну швидко на фланг” ЗНЕНАЦЬКА вирізав хитросраку панєнку над опонентом у мертву зону, чим обісрав всю оборону суперника, бо вона вже ломанулася перекривати фланги, через що виник коридор для атаки 2 в 1 завдовжки метрів у 35 і завширшки метрів у 20).
Писати довго, а ситуація виникла миттєво, і пас був нівроку – тож публіка зааплодувала СТОЯЧИ.
Ну щоправда вихід засрали. Це все ж Конференція.
Доки ми тут з вами теревенимо, Інтер пустив в прямому ефірі “бєгущую строку”, яка сповіщає про озброєний напад на офіс НІС і повне знищення телевізійної студії. Стара дивиться телевізора і просто не може прихуївати мовчки.
– Вот же ж мудакі, блядь, подстілкі амєріканскіє. Два нормальних канала осталось, і тє хотят унічтожить, сукі. Што мнє тєпєрь смотрєть по вєчєрам? Діскавері твой йобаний про гусєй-лєбєдєй? Ну да, канєшна, а ви между дєлом мою страну захватітє, іроди.
– А зараз ти що дивишся? Хіба не Інтер?
– Вот іді-ка ти нахуй, блядь. Уже і пожаловаться нєльзя. Позвоню Валєнтінє в Купянск, она мєня поймьот. А ви, блядь, сідітє і дрочітє на своєго Яценюка.
– Так Яценюк вже ніхто і звуть його ніяк.
– Да? А какая разніца, всє ви підараси, начіная с Єльцина. Всьо растащілі, всьо распілілі по рєспубліканскім квартірам, сукі.
– От хто б вже про це говорив, як не перший заступник комсорга Південмашу за часів Горбачова.
– Слушай, тєбє ніхто із твоіх голубков нє говоріл, што ти допіздішся однажди? Нєт? Так вот, я тєбє ето говорю, умнік йобаний.
Стара плюється і йде на кухню за морозивом. А я тішуся 🙂
vmylenko.com 