Арабатська стрілка. – це не тільки Азовське море. З протилежного боку коси – знамените “Гниле море”, Сиваш.

А Сиваш – це сіль. Чумаки ” у Крим по сіль”, як ви думаєте, куди ходили? Отож. Правда, є на Сиваші таке озеро, сіль з якого не їдять, а використовують у лікувальних та косметичних цілях. Сіль і рожеву ропу. Так-так, вона дійсно рожева. Там якісь відповідні водорості.

Колись, в радянські часи тут було державне підприємство. А нині, в капіталістичні часи – місцеві жителі роблять на цьому озері свій маленький бізнес. Ось так і роблять, як я на відео.

А потім сушать (сіль; ропу, підозрюю, фільтрують чи прочищають від домішків), пакують і продають. Прямо при нас хлопець років 13-ти набирав сіль у відра, а мама носила додому.

Якщо хочете самі спробувати попрацювати незнайківським Пончиком (або вам потрібні ці продукти – вони справді корисні), то в селі Генгірка звертаєте на Приозерне (там відповідний синій знак висить), їдете до крамниці, а відразу за нею звертаєте праворуч, до озера. Ну, а потім – відра, лопатки, пляшки в руки і вперед. Тільки не забудьте прісної води набрати, щоб обмити руки і ноги. Сіль же. І шоб ранок не було – бо пектиме люто.

А ось наш результат.

ЗІ. Ще там є грязюка – теж, кажуть, лікувальна. Буду тестувати на своїх колінах. А на озері мало тапки не втопив в тій муляці.

От по солі можете сміливо ходити, як хлопчик із “Діамантової руки”. Не провалитесь. Перевірено мною ☺