Пушкін проти Басьо. Fire!
Головна брехня (або тyпість) тих, хто побивається через відмову України від московитської літератури.
Головна брехня (або тyпість) тих, хто побивається через відмову України від московитської літератури.
Читаю новину на пабліку місцевої громадської організації «Дом4824». Така от історія. «Вчора соцмережі Франківська сколихнула історія дівчини, яка стояла в черзі до банкомата і якій чоловік (який стояв позаду в цій же черзі) вирішив задерти плаття та облапати. Дівчина (тегати її не будемо) не розгубилась, відреагувала і зламала чолов’язі ніс (бо мала навички самооборони)». Все… Read More 28 років
Сьогодні по ФБ-стрічці гуляє дві теми, пов’язані із війною. Про першу говорити не буду, тут я просто закрив на 30 днів пости усіх тих, хто про неї написав, хай тішаться без мене. А от друга – це цікаво і показово.
Ще один пост, присвячений архівам відомого радянського дитячого письменника Олександра Волкова (“Чарівник Смарагдового міста” та. ін.). Сьогодні будуть записи із його щоденника, присвячені власне письменницьким справам.
Продовжую ритися в архівах радянського казкаря Олександра Волкова. У цьому випуску – про політичні погляди письменника.
Багато хто з вас читав у дитинстві (або зараз – своїх дітям) цикл казок Олександра Волкова про Чарівну країну. “Чарівник Смарагдового міста”, “Урфін Джюс…” та інші. Але він писав не тільки дитячі книжки…
Загадка, яка перетворилася на цікаву історію.
Читав список учасників бою під Крутами – і зачепився поглядом за одне прізвище.
Коротко, сильно і страшно – ок, не страшно, а зло – скажу про сьогоднішню річницю.
До речі, ви помітили, як розкладається пасьянс на політичній мапі світу перед імовірним початком Третьої світової війни?