“Стандарти ББС” для України – це костюм від “Армані” на тому, хто помирає від голоду

Ага, так шо я хотів сказати. Тут от деякі журналоїди в припадках цехової солідарности розказують про настю станко, шо вона, мовляв, носій великої мудрості під назвою “стандарти бібісі” – а ви всі, хто її не любить, пєрхоть подзалупная (ну це конєшно в смислі переносном). Да, так от. Щоб ви знали – вся ця історія із стандартами – це одна ДУЖЕ ВЕЛИКА найобка. На-йоб-ка, повторюю. І ось чому.

(До речі, це не тільки журналістики стосується, а й мовного питання, і багато чого іншого.)

Read More »

Фронт як Січ чи Січ як Зрада?

Колись один із найбільш негативних персонажів української історії часів Других визвольних змагань сказав фразу, яку дуже люблять і до сьогодні: “Читати українську історію треба з бромом”. А я сьогодні волею випадку занурився в українську історію – і вкотре переконався, що тому персонажу треба було читати історію України з ціанідом (бажано ще до початку Других визвольних змагань), а нормальним людям треба було читати з головою на плечах.

І не ліпити кумирів з тих, з кого не треба ліпити. Наприклад, із Січі. Ні, я не кажу про те, що то був суцільний негатив – але такого там вистачало з головою, аби подумати і не поспішати із ярликами, як, як сьогодні прочитав, Галина Пагутяк – “Фронт очищує і так народжується нова Січ”.

Read More »

Довгий і нудний текст, який крутиться в моїй голові вже 11 років

2006 року я працював в прес-службі Запорізької обладміністрації. Якось до нас в область приїхала делегація із якогось регіону Литви. Я працював тоді на зустрічі цієї делегації із заступником губернатора, зараз вже не згадаю прізвище, колишній комсомольський вожак чи щось таке. “Комса”, коротше кажучи. І от він під час зустрічі так пафосно розказує литовцям про те, що, мовляв, ми запускаємо проект екологічного моніторингу, буде така система, збиратиме всі дані, датчики по місту, бла-бла-бла. (По-моєму, так ніхто нічого і не запустив.)

Read More »