Сезон завершено, можна підбивати підсумки.
Категорія: мої історії
Дєвушка мєчти
Днями почув по радіо, що в нашому місті гастролюватиме група “Ненси”. Посміявся. І додав – а неправильне вони місце вибрали для концерта. Треба в підземному переході на Анголі, бо то був природний ареал існування подібних пісень в другій половині 90-х. Я знаю, бо я там жизнь прожив.
Одна причина, чому для мене радіоквоти є однозначною Перемогою
Хочу вам розказати, чому конкретний я до землі вклоняюся перед тими людьми, які спричинилися до прийняття закону про квоти для україномовних пісень на радіо.
Як я убив Алана Парсонса
Кажуть, що є така штука, як ностальгія. Це коли людина починає згадувати минуле, зітхати за тим, як тоді класно було (а зараз погано), бла-бла-бла.
Постноворічний Кам’янець і околиці. Частина 1
Ну що, поїхали?
Святковий кінозал від Миленка
Моя топ-п’ятірка, яку я регулярно передивляюся на новорічно-різдвяні вихідні.
New Mylenko
А у мене сьогодні невеличкий ювілей.
А тепер усе інакше
Провів свій домашній флешмоб на честь нової ери в українському радіоетері.
Дві давні сімейні історії, які ожили завдяки відео. Історія друга
В цій історії з’являться локації Януковича, Сталіна і Шварценеггера. Але мова зовсім не про них – а про людину, яка об’єднала їх своїм життям.
Дві давні сімейні історії, які ожили завдяки відео. Історія перша
Пані Деканоїдзе, ви питали, що то за люди, які насміхалися і знімали на відео поліцейську? А я вам розкажу.
