Сьогодні побачив у стрічці пост про те, що російськомовні українці мають зникнути як вид. З посилом не сперечаюся, але хочу поговорити про те, що ж таке «російськомовні українці», в чому суть їхнього існування в незалежні часи – і яким боком до них СНД.
Ніч на дворі, всі бродяги сплять, а я оце мучуся, пишу тут, понімаєте, всяку фігню, бо «в інтернетє хтота нєправ». Ну бо скільки ж можна. Хтось же має вам це сказати, а то так і будете виясняти, чиє тіло краще – чи женське, чи раком, я ізвіняюсь за грубость. Коротше кажучи, ситуація наступна.
Те, що мене зачепило у вчорашньому шабаші під назвою “Національний відбір на “Євробачення”.
Історія для тих, хто розказує про “чєлюсті” та інші мовні байки.
Хто про що, а дипломований філолог – про мову. Навіть в історії із судилищем над Порошенком.
Лазячи по європейських архівах, знайшов неспростовні докази того, що українську мову створили не у австрійському, а у зовсім іншому генштабі!
Відгадка на учорашню загадку.
Чи знаєте ви, яке прізвище є найпоширенішим в Україні?
[a.s. Нагадую – тексти цього проєкту були написані на початку 2011 року.] У часи Російської імперії влада заперечувала існування української мови, називала її діалектом вєлікорусскаго язика, забороняла літературу українською. Все це – від віковічної ущербності. Від вторинності. Від неповноцінності. Бо ж насправді ніякого вєлікорусскаго язика ніколи не існувало. У східнослов’янськїй групі слов’янської гілки індоєвропейської мовної… Read More Не було ніяких слонів. Частина 11. “Русский язык”
Вирішив послухати російських музикантів. А непогано співають! І мова зрозуміла, дійсно, братній народ 🙂
vmylenko.com 