Учіться, як євреї творять історію на рівному чужому місці
Дві цікаві історії сталися буквально в кількаденному проміжку.
Дві цікаві історії сталися буквально в кількаденному проміжку.
А вони там взагалі знають інші суми?
Цю тему я піднімав не раз і підніматиму ще, бо не всім з першого разу доходить. А ще тому, що з’являються нові і нові приводи. Ось один із них.
А ви кажете – Зеленський. Із такими мізками цей лохторат міг обрати хоч кого.
От я учора натрапив у Фейсбуці на такий пост.
Черговий кавеенщик (до речі, після декомунізацію треба буде проводити і декавеенізацію; добре, що пам’ятників Маслякову не встигли наставити) із команди Узеленського видав чергову маячню.
Запам’ятайте цю дату. 7 червня 2019-го. З цього дня руки кожного із 73% – офіційно замазані кров’ю. Кров’ю наших військових.
Пройшло 6,5 тижнів після другого туру виборів і 2,5 тижні після інавгурації шостого президента України. А це значить, що можна уже робити деякі висновки. І я хочу задатись одним питанням. Питанням, яке стосується не політиків. Воно стосується вас.
Об українську мову витирають ноги не тільки московити.
3 червня 2019. 19:06. Перша інформація, на “Прямому”, про те, що п’ятирічний хлопчик Кирило, якого підстрелили п’яні мусора, помер. 4 червня 2019. 10:19. 15 (п’ятнадцять) годин після оприлюднення інформації про смерть хлопчика. Знову відкриваємо сторінки керівництва МВС на Facebook.