Історія голосувань українців на виборах – це чудова, практично еталонна історія. Історія для відповідних спеціалістів, у тому числі й, можливо, медичного профілю. Давайте ж пройдемося по усіх українських голосуваннях і подивимося, що і як це було.
Ходив сьогодні на закупи, і біля одного супермаркету бачив таку цікаву секунднку картину, яку ніхто, крім мене, і не помітив.
В Україні якось прийнято більше відзначати цього дня подію, що сталася 1919 року, хоча насправді, якщо розібратися, вона не мала аж такого реального значення – на відміну від події, що сталася рівно за рік до того.
Все частіше доводиться чути і читати – люди стомилися від війни, гинуть наші хлопці… А давайте поглянемо на статистику. І розберемося, від чого хто втомився.
Рік для України починається з видатної події – отримання новоствореною Православною церквою України томосу про автокефалію. Але частина українського суспільства, як воно здавна водиться у ньому, виявляє, м’яко кажучи, неадекватні риси свого характеру у реакції на цю подію.
Підбивати підсумки 2018-го року я не буду, бо все в процесі – в Україні, в світі. Зараз не той момент, коли можна ставити крапку і щось аналізувати. Тому замість підсумків-2018 поговоримо про те, що на нас чекає в наступному році.
Ну ось і все. Історія Білорусі як суб’єкта геополітичної реальності добігла кінця. І тут нас цікавить рівно дві речі.
Найпопулярніші записи на сайті за цей рік.
Продовжуємо підбивати підсумки року. Поговоримо про найбільше розчарування (за моєю версією) 2018 року в українській політиці.
Я вам щас один глупий вєщ скажу про осокорківську трагедію, тільки ви не обіжайтесь. Бо на правду не обіжаються.
