Сьогоднішній, власне, навколоракетноскандальний фейсбук змусив мене задуматися над таким питанням.
“Ну ок”, – думав я, – “вони просто не люблять Порошенка”. Чи не диво. В жодній країні світу не люблять чинного президента – навіть у Франції, не кажучи вже про США.
Але коли почали з’являтися отакі пости – я перестав розуміти цих людей.
Ні, їх логіка зрозуміла – чим гірше буде Порошенку, тим краще і веселіше буде їм. (Чому і навіщо – це питання інше, мене воно, чесно кажучи, не цікавить. Вас же не цікавитиме, з якої причини у вас в під’їзді насруть, правда? Важливий сам факт.)
Але коли заради того, щоб Порошенку стало гірше, люди готові радіти тому, що вся країна попаде під раздачу… Не буду багатослівним, ось вам цитата з Сергія Іванова.
Як вона чудово перекликається з попереднім постом.
Звісно, у цих людей є своя аргументація. Наприклад, отака:
Знаєте, мені навіть не хочеться нагадувати нашу історію, всяких там гетьманів, Директорію і таке інше. Просто неприємно все це знову проходити. Давайте краще пригадаємо щось інше, чуже, від чого, можливо, гидко, але не боляче.
Хоча б Німеччину 1945-1946 років. Як ви думаєте, солдати радянської армії вибирали, чиїх жінок і дочок ґвалтувати – солдатів вермахту чи антифашистських партизанів? Я чомусь підозрюю, що вони навіть не цікавилися цим питання. Німкеня? Іди сюда, курва, щас ми тебе на хор пустимо!
Чи, може, репарації після Другої світової збирали лише з колишніх членів NSDAP? Так ні ж, платила вся Німеччина, незалежно від.
Так само і в цій гіпотетичній ситуації з московитським вкидом в NYT (а ви не знали, що буржуйські ЗМІ так само ставляють матеріали за гроші?). Під раздачу потрапить не один Порошенко, а уся країна. І чому тут радіти…
Хіба що люди планують пересидіти в неоЗУНР. Але її ж не буде. Не буде ніякої урізаної України – ні Західної, ні Східної, ні в межах Гетьманщини. Буде або ціла Україна, така, як є зараз – або не буде ніякої.
Так само і з Порошенком. Буде він президентом, не буде – Україна має зберегтися. А вже ризикувати нею заради того, щоб насолити якомусь політику, хай навіть 150 разів ненавидимому…
А днями, до речі, в Німеччині невеличкий кіпєш нарисувався. Там же Гергарду Шрьодеру, який давно відомий своїм добрим ставленням до Хуйла, роботу в “Роснефти” запропонували. Так от, що цікаво – однопартійці Шрьодера по СДПН офіційно ситуацію коментують в стилі “Герр Гергард може сам визначитися із своїм рішенням”. Їм навіть партію свою шкода, яка і так потрапила у скрутну політичну ситуацію після цієї новини, рейтинги падають, шанси Мартіна Шульца на канцлерство зменшуються… Партію, розумієте. (Це я згадав, як єдину, можливо, партію, яка ще щось значила для українців – НРУ – її ж керівництво розірвало на шматки і викинуло в унітаз.) А не то шо країну.
ЗІ. Картинка – просто перша, яка вилізла на запит “зрадофіл”.
У нас вже є досвід “мочіння” президента, яке добряче вдарило по Україні. Хоча у мене все частіше виникають сумніви чи був той президент справді винен у тому, чим його валили.
“Мочити” владу просто так – це в крові українців.
ПодобаєтьсяПодобається
Він був винен у тому, у чому був винен.
Але мочили його зовсім не за це.
І так, якби вибори-2010 виграв Ющенко (або не було змін до Конституції-2004) – ми б жили в іншій державі.
ЗІ. Правда, не факт, що кращій. Від Московії ми відірвалися лише ціною великої крові. Сумніваюся, що еволюційно, без крові, це могло б статися. Хоча – історія така цікава штука, і в ній стільки несподіваних розвилок…
ПодобаєтьсяПодобається
зроблю уточнення, що я про Кучму, а то мало шо:)
ПодобаєтьсяПодобається
Тю. А я про Ющенка 🙂 Ану про Кучму розгорнутіше.
ПодобаєтьсяПодобається
Кольчуга і Гонгадзе. З першим ясно, а от стосовно другого, маю думку, що Кучма під “розібратись” мав на увазі не вбивство, але ті хто прослуховували його зробили своє діло і вивели на світ Божий Мельниченка з плівками – відмазуйся тепер, як хочеш. До речі, Кольчуга також з плівками і Мельниченком пов’язана.
Ось такі фантазії.
ПодобаєтьсяПодобається
А. Да, варіянт. Цілком собі робочий варіянт.
ПодобаєтьсяПодобається