Ось вам одна фотографія з Майдану. Зроблена в січні 2014-го.

Опублікована 21 січня 2014-го Сергієм Листопадом.

Фото зібрало тоді 12 лайків. Всього 12. Рядове фото з центру Києва. Хто там знав цих людей на фото.

А ось підпис до світлини.

“Минутка сюрреализма Гражданин генерал внутренних войск пришёл поговорить. Суть сказанного – мы защищаем президента. Похуй что президента там нет, похуй что охранять президента – задача удо, а не вв.

Ну а на вопрос, почему они применяют спец средства с дичайшими нарушениями закона он тупо промолчал. В общем, мужик конечно, что пришёл, но говорит хуйню.

А украинцы, несомненно, сверх терпеливы, они по прежнему пытаются пожалеть тех кто их избивает, унижает и не считает людьми”.

Впізнали цього генерала? Це Сергій Кульчицький.

21 січня 2014-го.

Рівно через місяць тодішній президент України Віктор Янукович, якого “захищав” Кульчицький, втече з Києва, давши відмашку Кремлю для початку окупації України.

Через 4 місяці і 8 днів під Слов’янськом генерал-майор Кульчицький загине у підбитому російськими чи проросійськими терористами гелікоптері. А ще через 22 дні стане Героєм України. Посмертно.

21 січня 2014-го.

Через 4 місяці і 27 днів (за 3 дні до того, як інший герой фото став Героєм України) Надія Савченко потрапила в полон під Луганськом.

Через 1 рік, 1 місяць і 15 днів Савченко, як і Кульчицький, стала Героєм України.

Ще через 1 рік, 4 місяці і 4 дні Надія повернулася з московитської тюрми до України.

Де і хто вона зараз – ви прекрасно знаєте і без мене.

Генерал-майор Кульчицький похований на Личаківському цвинтарі Львова.

…

Одне фото. Одне із тисяч у ті буремні дні. Дві тоді майже нікому не відомі людини, які, мабуть, випадково зійшлися на цій світлині. І яка різна подальша доля.