Дві смерті поліцейських. Два важливих моменти в цій історії

Те, про що зараз не всі говорять – але не сказати про це не можна.

З одного боку, нічого екстраординарного не відбулося. Поліцейські – це ті люди, які за визначенням ризикують своїм життям. І в інших країнах – наприклад, США – вони теж гинуть. В нинішній Україні ж, із війною на Сході, із купою аферистів, злочинців і просто придурків, які запросто можуть отримати в руки зброю, причому на законних підставах…

Але є два дуже важливих моменти. Нинішня поліція відрізняється від колишньої міліції тим, що у мусорів була купа прав і над ними не було ніякого контролю (той, який був, то сміх, цирк і показуха; Криве Озеро підтверджує). А у поліціянтів мінімум прав – не раз і не два вже українці зіштовхувалися із ситуацією, коли копи не могли зробити те чи інше, бо за законом не мають прав на це – і жорсткий контроль. Ні, контроль – це добре, не тільки над поліцією, а над усією владою. Але, якщо ми вимагаємо від них суворого дотримання закону – тоді можна, та навіть треба дати їм відповідних прав. Яких саме – питання номер два. Але питання номер один однозначне – якщо вони ризикують життям, то повинні мати право це життя (і не тільки своє) захистити. Та й взагалі – наказ поліцейського має виконуватися безваріантно. Інакше – ви розумієте. І бачите.

І ще одне. Вже не одна і не дві ситуації просто-таки кричать про те, що рівняти на один копил усі позаармійські організації не просто безглуздо, а й злочинно. Бо не можна впихати те ж “Торнадо” та людей, які дійсно воювали на Донбасі і загинули там – в одне поняття “добробати”. Тобто для історії, може, й можна – але не для сьогодення. Бо інтернет-хомячйо з ампутованим мозком тупо відреагує на слово “добробати” – і понеслася істерика про клятого Пороха, Авакова чи ще там когось, які знищують добровольців. А розбиратися, які саме це добровольці – ніхто не буде. На те й хомячйо. Саме для того, аби звести його поголів’я до мінімума – і треба диференціювати. Так, це фактично робота за їх відсутні мізки – але це нам потрібно, щоб вони не вили по фейсбуках та під оболонськими судами.

Як би цинічно не звучали наступні мої слова, але смерті поліцейських під час виконання службових обов’язків – це було лише питання часу. І з цим уже нічого не поробиш. Тому далі треба думати (відповідним посадовим і не тільки особам) над трьома речами:

– віддати гідну останню шану загиблим;

– не забути про їх сім’ї;

– зробити так, щоб колеги загиблих мали відповідні права.

Отоді смертей буде мінімум. А користі від роботи поліцейських – максимум. Ну, і убивцю покарати максимально жорстоко (в межах чинного законодавства). Щоб кожна потвора надалі знала – підняв руку на копа, сидітимеш до смерті.

А нам з вами, простим обивателям, треба гасити те падло, яке посміє щось вякнути в цій ситуації – мовляв, так їм і треба. Реакція суспільства – це наша з вами реакція. І нас має бути більше (і гучніше), ніж усіх тих гнид, які билися в істериці після гонитви за київським виродком чи під Оболонським судом, де “злочинна влада засуджувала патріотів”.

P.S. Зрозумійте нарешті, що закон – це найголовніше в країні (і те, що відрізняє ситуацію на наших вулицях від ситуації на вулицях Лугандону). І ще – що закон має бути адекватним.

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s